fbpx

Як це не зможеш позичити гроші? – здивовано дивиться на мене найкраща подруга, – Я ж уже запрошення гостям розіслала і ресторан замовила. Невже тобі авто нове важливіше за моє щастя?

Життя мене навчило ніколи не позичати гроші. Ще коли я вчилася в інституті, були випадки, коли друзі брали у мене їх в борг і не повертали. Після цього наші з ними відносини псувалися. Навіть коли ми з цими людьми заздалегідь обговорювали термін, в який потрібно повернути позичену суму, до призначеного часу практично ніхто і ніколи не повертав. Доводилося по кілька разів нагадувати про борг, і навіть виправдовуватися – пояснювати, навіщо мені зараз так терміново потрібна ця сума.

Знайомі чомусь завжди розцінювали це не дуже добре. Багато хто вважав, що їм гроші потрібніші, і все зводилося до того, що я на їхню думку не надто щедра людина. Замість подяки на мене ображались. При цьому у багатьох фінансове становище було краще мого – їм батьки підкидали грошенят,

З огляду на все пережите, я вирішила що якщо мені доведеться ще комусь позичити грошей, то я буду вважати це подарунком людині, яка їх попросила. Якщо я не зможу дозволити подарувати потрібну суму, то буду чемно відмовляти.

Зараз у мене є деякі накопичення (готуюся до купівлі машини), і моя близька подруга про це знає. Я не озвучувала їй відкладеної суми, проте вона брала участь у виборі моделі, тому знає приблизну вартість автомобіля. Нещодавно я хотіла поділитися з нею радістю, що вже практично готова до здійснення угоди, але замість підтримки і похвали почула від неї лише прохання позичити накопичені гроші їй.

Виявилося, що вона при надії, і вони з майбутнім чоловіком збираються незабаром зіграти весілля, хоча не встигли як слід підготуватися і накопичити на свято. Сказати, що я була вражена її проханням – це нічого не сказати. Вона почала відмовляти мене від купівлі автомобіля, перераховувати всі можливі негаразди, пов’язані з його обслуговуванням і сказала, що я «напевно не такий великий ас в водінні, щоб купувати нову і дорогу машину, замість більш дешевої б / у ».

Я розумію, що це просто, аби я позичила їй ті гроші, але дуже неприємно чути таке від людини, якій я довіряла. Я не розумію, чому двоє дорослих людей, готових до створення сім’ї, не можуть самі про себе подбати. Намагалася ввічливо відмовити, але подруга докоряє мені в надмірній ощадливості і каже, що гроші вони повернуть частинами, адже батьки вже погодились інколи допомагати це робити хоч обоє вже пенсіонери.

Більш того, моя подруга вже розіслала запрошення і забронювала ресторан з надією на те, що я дам їй ці гроші. Вчора узагалі прийшла зі сльозами заявивши, що весілля може і не бути, а все тому, що я не хочу виручити найкращу подругу.

Мені здається, що весілля – це особиста справа кожного, і якщо люди не можуть дозволити собі «свято від душі», то варто обмежитися скромним застіллям з найближчими людьми. Подруга ж говорить, що я просто не бажаю їй щастя.

І, як вчинити?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page