fbpx
Дозвілля
Як тільки він дізнався, що я при надії, одразу припинив наші зустрічі. Сказав, що у нього вже є родина і нової йому не потрібно. Ми зустрілись через три роки і ця зустріч була дивною

— Я більше не можу так, – говорить Даринка плачучи, – він прикривається дітьми. А я тоді кого виховую, не його дитину? прийде пограється і знову до тієї, бо хоч не кохає, а дітей не хоче залишати. Що ж мені робити?

Зараз мені тридцять. У двадцять три роки вийшла заміж. Як тоді здавалося, по любові. Але вже через рік, маючи сина, розлучилася. А через якийсь час зустріла неймовірного чоловіка і  розтанула буквально.

Нам було дуже добре разом, якщо б не одне «але»: мій коханий був одружений, у нього підростала донька. Але я була згодна навіть на те, щоб бути просто коханою – аби його не втратити.

Ми зустрічалися півроку, але, коли я відчула, що при надії, наші зустрічі припинилися. Розійшлись тихо, адже все було проти нас: батьки з обох сторін, його дружина, яка про все дізналась і вимагала припинити наші зустрічі.

Через дев’ять місяців у мене з’явилась дівчинка. І як тільки я її побачила, мало не зомліла: вона була крихітною копією свого батька. Він знав про дочку, але ніколи її не бачив. До тієї хвилини, поки випадково не зустрів нас з малою в автобусі. Їй тоді було вже три з половиною рочки, і дочка спокійнісінько сіла до батька на коліна, немов завжди його знала. Я дивилася на нього, на те, як він жартує з дівчинкою, як вона йому посміхається, і ледве стримувалася від того, щоб не розридатися. В той день я пояснила дитині, що це її батько.

Тепер, після тієї зустрічі в автобусі, ми бачимося при першій-ліпшій можливості. Я люблю його більше життя і знаю, що він мене теж дуже любить. Але у нього вже двоє дітей: за час нашої розлуки його дружина теж привела на світ дівчинку, яка молодша за мою всього на чотири місяці. І навіть звуть їх однаково…

Коли він буває у нас і грає з дочкою, я ледве стримуюся, а потім, після його від’їзду, плачу…

Я знаю точно, що він не любить дружину, але не може її залишити одну через дітей. А я не можу цього вимагати. Просто, треба почекати трішки. Він сказав, дітки підростуть і і він залишить дружину. Почекати трошки лиш, років п’ять.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.