Як помирити моїх дітей від колишнього шлюбу, нового чоловіка та мою маму? Я розлучилася з першим чоловіком через його ставлення до мене, зради і образи. Жила з ним лише заради дітей.
Пішла до іншого. Але в тій сім’ї пішов негатив дітей проти мого другого чоловіка. Почалися конфлікти.
Чоловік у мене вимогливий, змушує допомагати вдома, сварить за помилки. А з татом їм добре, там сплять до обіду, грають півдня в телефоні і бабуся їм на таці носить їсти до спальні.
Але конфлікт із чоловіком це дрібниці. Тут проблема із моєю мамою. Я з нею не спілкувалася 15 років через першого чоловіка і з онуками вона познайомилася також лише через 15 років. Вчора вона приїхала у гості, чоловік зачепився з дітьми, знову зауваження.
Тут вклинилася бабуся і замість того, щоб угамувати конфлікт стала на бік зятя. Почала лаяти моїх дітей, дорікати в егоїзмі, цинізмі, торкнулася їхнього батька, образила другу бабусю. Діти у мене підлітки і до них потрібен підхід. Їх і так там налаштували проти моєї мами, а вона ще й посилила ситуацію.
Вони зібрали речі і почали йти з дому. Я в сльозах побігла за ними, чим засмутила маму. Вона почала скаржитися зятю на мене, що я передала матір заради дітей. Але тут чоловік підтримав мене, за що йому дякую.
Він сказав, що я вчинила правильно, що я хороша мати і не повинна бути зозулею. Але мати образилася на мене, вважає, що я передала її, поміняла на невдячних дітей. Нехай так, але вони є моїми дітьми, я не маю права від них відмовлятися.
Я воюю за них із чоловіком, з мамою. Хоча розумію, що вони ростуть холодними та розважливими егоїстами.
Але це мої діти, інших не буде. Чоловік скільки разів обіцяв не скандалити, але дітлахи то води наллє на дерев’яну підлогу, то на місце інструменти чоловіка не покладуть. То забудуть, що я їх просила. Прикро і їхнє ставлення до всього. Вони вважають, що вітчим нічого не робить, а тільки лежить на дивані та змушує їх працювати.
Так, ми просимо про допомогу. Будинок із пічним опаленням, ще й город. Нам потрібна допомога. Чоловік за три роки провів водогін, каналізацію. Зробив туалет та ванну в будинку. Поправив паркан, зварив вольєр для собаки, зробив дах на сараї та багато іншого. З ним я забула, що таке працювати фізично.
Але ці конфлікти вбивають мене, я сиджу на роботі і п’ю валеріанку. Наревілася так, що очі червоні. Сини поїхали до гуртожитків на навчання і до наступних вихідних затишшя. З мамою поїду миритися, а от як помирити її та онуків?
Вона має складний характер, вона диктатор, вчить мене бути холодною і не бігати, не принижуватися за дітьми. А я не можу інакше.
