Будучі у сірій зоні на розвідці, побачив велику вирву від вибуху. І розвідники, з якими я був, розказали її історію.
Група наших розвідників, виконавши головне завдання, поверталася до машини.
Раптово на землі один з побратимів побачив недопалок. В групі палила одна людина. Погляди всієї групи зосередилися на неї.
– Ти що, збожеволів тут смітити недопалками? – питає командир
– Та ні, хлопці. Це не моя. Да я такий сорт і не палю. – відповів розвідник.
В повітрі зависла тиша. Всі почали уважно озиратися по бокам. Прочесавши місцевість біля машини, почали детально оглядати авто. Ніяких розтяжок та сторонніх предметів також не знайшли. Прийняли рішення виїжджати зовсім іншим шляхом.
Повернувшись до штаба, доповіли про недопалок і на місце вислали групу саперів, яка на тому шляху, на якому повинно було їхати авто … знайшла закладену протитанкову мину. Яку одразу знешкодили.
Ось так один недопалок, залишений ворожим диверсантом, врятував життя всій групі розвідників.
Тому, по перше – ніколи не можна смітити на фронті – по друге, кидайте палити.
Ми повинні бути нацією здорових та живих людей.
Нехай палять і смітять руzzкіє солдати. Це їм допоможе пришвидшитись до корабля.
Ну а ми працюємо.
Все буде Україна!
