Тиждень тому у наші сім’ї з’явилася прекрасна і довгоочікувана донечка. Звісно, бабусі відразу почали питати, коли дитину будемо хрестити, адже інакше дитя не захищене, потрібен ангел-хранитель.
Я сказала, що розберуся з цим питанням пізніше, зараз точно не до цього. І як би на цьому все, але я реально не думала про деталі, типу, яку сукню треба, яка церква, які молитви, хто буде хрещеними батьками, тому трохи розгубилася, коли зрозуміла, що останніх мені треба самій вибирати і, як на прикрість, хочуть всі.
Тобто, по суті, я вибрала хрещеною мою подругу, але днями зателефонувала моя старша сестра і між іншим говорить: «Я зателефонувала до церкви дізнатися про все, і мені спочатку нічого не хотіли говорити, але потім я сказала, що хрещена і відразу все розповіли…».
Я трохи розгубилася, нічого не сказала.
Потім до нас заїхали брат чоловіка з дружиною і вона жартома каже: «Ой, як ваша донечка на мене схожа. Мені здається, це знак, що я повинна бути хрещеною мамою». Чоловік ще підтакнув, типу, чудова ідея, щоб вони стали хрещеними.
Моя подруга теж впевнена, що вона буде хрещеною, бо я їй про це сказала, коли тільки виписувалися. Не обіцяла нічого, просто сказала, що зараз розмірковую хто буде хресною, і як вона дивиться на цю роль. Вона відповіла, що з радістю.
І я тепер не розумію, як мені визначитися і залишитися в добрих стосунках з усіма. Начебто світле свято, а у мене від нього тільки додаткові клопоти.
Фото ілюстративне.
