Я завагітніла коли мені було 26 років. Дитина бажана та запланована. Але моя мати відразу заявила мені: “Це дуже рано, я не тобі допомагатиму і не будусидіти з онуками, ви вирішили народжувати, ви і сидите, на мене не перевалюйте виховання, я ще молода, я жити хочу!”
По-перше, я і не просила сидіти з дитиною, і можу собі дозволити няньку, а по-друге, що означає “з онуками”, у мене лише одна дитина.
Я розумію, що мама молода, їй 50, але прикро, що вона так каже. Тим більше їй самій допомагали виховувати мене бабусі з маминою та татовою сторони, а ще й активна прабабуся, у якої я з братом постійно гостювала, доки батьки ходили в гості, їздили в походи, на турбази та просто відпочивали.
Пройшов час і мама приходила в гості, трохи сиділа з онуком, але на цьому її допомога закінчувалася. Була справа, я кілька разів попросила її посидіти із сином. Коли чоловік лежав у лікарні і мені треба було з’їздити та передати йому речі та ліки.
Але мама сказала, що я можу взяти сина із собою. Так, однорічному синові саме місце в автобусі та лікарні під час карантину. На той раз допомогла сусідка.
Вдруге попросила маму, коли мені треба було на іспит до автошколи, але й тут була відмова. Я потягла малюка з собою, благо з ним посиділи інші, хто здає. І ще раз, коли мені терміново потрібно було працювати на годину, забрати документи, але мама знову відмовила, бо йшла до косметолога.
На жаль, у чоловіка батьки живуть в іншому місті, від них не було допомоги, знайти няню не так просто, тим більше якщо це терміново.
Нині моєму синові 12 років, є ще п’ятирічна донька. Мама тільки приходить у гості, жодного разу не брала онуків до себе, жодного разу не допомогла забрати їх із садка, посидіти день коли вони хворіють, завжди тільки відмова та у відповідь чуємо, що ми самі вибрали народити дітей, і й маємо справлятися.
Нині мамі за 60, у неї проблеми зі самопочуттям. Вона попросила відвезти її до лікарні, допомогти помити вікна, а я відмовляю. Кажу прямим текстом, що вона мені не допомагала, і я не буду.
Мама ображається, каже, що спочатку батьки вирощують дітей та вкладають у них, а потім діти мають відплатити їм. А бабусі нічого не винні онукам та дітям, вони своє вже попрацювали.
