fbpx
Дозвілля
Я втомився від тебе, від постійного хникання дитини, ─ сказав дружині Ігор, ─ нам треба пожити окремо. Я відпочину, та й ти теж. Їдь до матері, вона і з Савелієм допоможе, таксі я оплачу.

Що доня твоя в гості приїхала, ─ зупинила знайома Олену Сергіївну, ─ правильно, і їй відпочинок, і вам радість: з онуком побавитеся.

Скільки йому у вас? 8 місяців? Великий вже.

Олена Сергіївна відповідає на традиційні «бабусині» запитання: як спить, скільки зубів, повзає чи ні…

Жінка намагається завершити бесіду і як найшвидше розпрощатися з допитливою приятелькою. Тому що її дочка Марина приїхала не зовсім в гості.

Марина вийшла заміж в інше місто. Від батьків за 300 кілометрів. Вона там в інституті вчилася, потім на роботу влаштувалася, орендувала житло Потім познайомилася з Ігорем.

─ Хороший хлопець, ─ хвалилася тоді Олена Сергіївна, ─ працює, квартира у нього своя, чи то від бабусі, чи то від тітки залишилася. Машина є. Загалом, вважаю, що у дочки все добре складається.

Складалося все справді добре. Через півтора року молоді ощасливили батьків звісткою про швидке поповнення. Батьки з обох сторін брали участь в радісних клопотах: збирали придане для дитини, цікавилися здоров’ям майбутньої мами, все ж ─ перший онук.

З’явився хлопчик, назвали Савелієм. Малюк був неспокійним, спав не більше 20 хвилин поспіль і вдень, і вночі. Особливих причин для плачу фахівці не знаходили.

─ Марина ходить вже ледь тепла, ─ скаржилася Олена Сергіївна ─ не спить, як слід. Та й допомогти їй там нікому.

─ Ну як нікому? ─ дивувалися знайомі, ─ Сваха твоя через вулицю живе, на пенсії, ти ж сама розповідала. Та й чоловік.

─ Сваха, ─ зітхала Олена Сергіївна, ─ вся в своїй дачі, літо ж, у неї сезон. Вона сказала. що своїх дітей вона вже виростила. А чоловік… Працює багато.

Говорячи, про те, що чоловік весь час працює жінка трохи перебільшувала. Ігор приходив ввечері, вечеряв і сідав за комп’ютер або до телевізора. На прохання дружини про допомогу чоловік відповідав:

─ Я втомився, я маю право прийти з роботи і відпочити. Для того в тебе і є відпустка, щоб ти займалася малюком і домом.

Або бувало так:

─ Чому він знову галасує, заспокой дитину, ти ж мати.

Олена Сергіївна якийсь період часу не знала про таку ситуацю. Та й чим би вона допомогла донці? У неї робота, до пенсії було далеко, доня в іншому місті, дзвонила, по скайпу спілкувалися.

Під час одного такого спілкування Марина і просльозилася.

─ Таке відчуття, ─ сказала вона мамі, ─ що Ігор просто втратив інтерес до сім’ї та до батьківства. Сава його дратує, моє невиспане обличчя теж, якщо я щось зробити не встигла ─ це його теж не влаштовує. Уваги йому мало приділяю ─ злиться. Ні, він допомагає. Сміття виносить перед роботою.

А ще через три місяці, Марина приїхала додому на таксі. Разом з сином, якому було 7 місяців.

─ Я втомився від тебе, від постійного хникання дитини, ─ сказав дружині Ігор, ─ нам треба пожити окремо. Я відпочину, та й ти теж. Їдь до матері, вона і з Савелієм допоможе, таксі я оплачу.

─ І не думай повертатися, ─ вислухавши дочку, сказав Марині батько, ─ втомився? Нехай відпочиває. На грошову допомогу подати треба. На тебе і на малюка.

Марина подавати соромилася, та й Ігор на картку дружини гроші переводить щотижня в достатній кількості. Він дзвонить, цікавиться сином, тим, як справи у його дружини. Кілька днів тому заявив Марині, що, як йому здається, він відпочив, скучив і непогано б було дружині і синові повернутися до чоловіка і батька.

─ Не думай, ─ попереджає Марину батько, ─ що це за родина? Захотів ─ виставив, передумав ─ покликав назад.

Марина розгублена, чоловіка вона любить, на щастя з ним ще сподівається, та й маленького Савку шкода залишати без батька. А Олена Сергіївна не знає, кого підтримати? Доньку відпустити до чоловіка, чи стати на бік свого.

Адже, що вони будуть робити, якщо зять втомиться знову?

Фото ілюстративне.