Мені тридцять шість років, і десять з них я вже заміжня. У мене хороший чоловік, прекрасний син, і разом ми чудова сім’я. Але так вийшло, що я маю коханця протягом двох років. Я люблю свого чоловіка, він прекрасна людина. Але він є дуже практичним і беземоційним. Він дуже скупий на емоції. Спочатку я цього зовсім не помічала, потім намагалася не звертати на це уваги. Але мені не вистачало чоловічої уваги, а саме чоловіка. І два роки тому я познайомилася в гостях у друзів з молодиком. Так як мій чоловік теж не любив ходити на посиденьки, я там була одна. Загалом, з тим хлопцем у нас закрутився бурхливий роман. В ту ніч я написала чоловікові повідомлення, що ночую у подруги. А подругу попросила підтвердити, і вона не змогла відмовити.
Я раніше ніколи і подумати не могла, що я здатна на зраду. А тут як дах зняло. На наступний день мені було дуже соромно, і я не знала, як буду дивитися чоловікові в очі. Дві ночі не спала. Але на третій день мені подзвонив той хлопець, і я не змогла відмовити, і знайшла привід піти з дому. Так і тривають наші зустрічі вже два роки. Кожен раз я щось говорю своєму чоловікові, синові, всій родині. Я як і раніше люблю тільки чоловіка, а зі своїм коханцем я просто отримую любов, ніжність і турботу. Все те, що чоловік мені не може дати. Я перед кожною зустріччю такий приплив адреналіну відчуваю. Прям, як пригода в молодості. Тільки недавно я прокололася.
Я поїхала на ніч з дому, і сказала що, поїхала до батьків. Думала, ніхто перевіряти не буде. Ніхто і не перевіряв, просто моя мама рано вранці, без попередження приїхала в гості. І була здивована, коли почула, що я ночую у неї вдома. Чоловік тоді влаштував грандіозні розборки. Добре, що я додому приїхала з подругою, і вона сказала, що ми ночували разом. Начебто зараз вляглося, але я знаю себе, через час я знову до нього побіжу.
Я вже і сама стала забувати, що говорю, коли їду на ті зустрічі. Я заплуталася в своїх же розповідях. Я дійсно не хочу, щоб чоловік дізнався. Він тоді на розлучення подасть, а я вважаю, що він найкращий чоловік. Але ось і відмовитися від своїх розваг я не в силах. Я перестану відчувати себе бажаною і зачахну. Це просто як вид розваги такої.
Вдома у мене порядок, все вимито, випрано, випрасувано. Як до господині до мене не причепитися. У мене чоловік навіть не особливо відповідально ставиться до виконання подружнього обов’язку. Але сама вже розумію, що так далі не може продовжуватися. Я рано чи пізно все рознесу вщент. І потім вже щось робити буде пізно. Але так важко розірвати цей порочний зв’язок.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.
Головна картинка – pexels.
