Я не єдиний чоловік у моєї дружини, але ми все одно найщасливіша пара. Ми були першими один у одного в усіх відношеннях і усвідомили, що хотіли б спробувати щось ще, коли розлучитися вже неможливо.

У нас народилось 3 чудових дітей за 20 років шлюбу, живемо ми в достатку, всього досягли разом. Ще зі школи ми разом, і наче все життя як одне ціле. Куди розлучатись, якщо ми кохаємо одне одного?

Одного разу я просто зрозумів, що чи так, чи кінець. Цей експеримент запропонувала мені дружина, я довго думав і зрештою погодився. І тоді я її відпустив. Звичайно у нас була домовленість, що про всіх наших чоловіків і жінок ми розповідатимемо одне одному. Все чесно і відкрито.

Спочатку мені було важко звикнути і прийняти це, але з часом звик.

Після цього все пішло в гору, розмови цікавіші, вона окрилена, і я хочу жити. У нас наче другий медовий місяць, наче ми тільки зустрілись.

Тепер так відбувається раз на кілька років. І я міг би так само, але не хочу. Ось таке у нас кохання. Я щасливий і дружина також.

Звичайно такі стосунки не підійдуть кожній парі, до цього треба бути готовим. Якось ми розповіли про це нашим друзям, вони з подивом на нас дивляться по цей день.