Любов до чоловіка подруги завадила моєму заміжжю.
Познайомилася з хлопцем, бачу, що сподобалася йому, але доводиться самій виявляти ініціативу. Ігор і сам не знає чого хоче. Нам обом уже за 30, час і про сім’ю подумати, але він все тягне з визнанням. Бачимося тільки, коли я запропоную, більше переписуємось. Не можу зрозуміти, чому він боїться серйозних стосунків?
Я могла б і раніше одружитися, пропозиції були, але була дуже закохана в чоловіка подруги. Їй справді пощастило з ним. Саме його образ заважав тверезо дивитись на шанувальників. Я не чекала, що він покине подругу і одружується зі мною. Бачила, що він дуже її любить, а я для нього просто симпатична знайома. Але хотілося знайти чоловіка, схожого на нього. Зараз зрозуміла, що витала в хмарах, а час минав.
Подруга, бачачи мої метання з Ігорем, запропонувала познайомити мене із колегою по роботі її чоловіка. Я довго думала, але вона вмовила просто зустрітись у кафе. Чи не сподобається, можна піти додому. Але ми провели чудову ніч! Він підвіз мене до офісу, я очікувала, що він запропонує забрати з роботи, але він навіть не зателефонував.
Дуже шкодую, що так сталося. Він може розповісти чоловікові подруги, а мені соромно, що я йому не сподобалася. Хоча не можу збагнути, що було не так?