Одна індіанська легенда розповідає про обряд ініціації в доросле життя для хлопця-підлітка.
Батько бере хлопця в ліс, зав’язує йому очі і залишає його на самоті. Хлопець зобов’язаний сидіти на пеньку всю ніч і не знімати пов’язку, поки промені ранкового сонця не пробиватимуться крізь неї. Він не має права кликати когось на допомогу.
Якщо він гідно переживе цю ніч – він став чоловіком. Він не може розповідати іншим хлопцям цього досвіду, тому що кожен хлопець повинен прийти свою дорогу і стати чоловіком у свій спосіб і на власному досвіді.
Звичайно, хлопець лякається. Він чує різні види шумів, гарчання, свист… Дикі звірі наближаються до нього, все навколо нього відчувається небезпечним. Дме вітер, хитається трава і земля, похитується пень, але він сидить нерухомо, не забираючи пов’язку з очей. Адже ж це єдиний спосіб стати чоловіком.
Нарешті після довгої ночі виглядає сонце – і хлопець знімає пов’язку. Саме тоді він бачить, що батько сидить на пні поруч з ним. Він чуває всю ніч, захищаючи свого сина від небезпек.
