— Ви це серйозно? Хіба важко запам’ятати, що ми більше не їмо м’яса? — насупила брови свекруха.
Діма й Наталія жили звичним життям молодої сім’ї — працювали, виховували маленького синочка Тимофія і часто навідувались на дачу до батьків чоловіка — Юрія Петровича та Валентини Іванівни.
Кілька місяців тому подружжя пенсіонерів оголосило родині, що вирішили стати вегетаріанцями. Вони щиро вірили: новий спосіб життя піде їм на користь — і для тіла, і для душі. Але Діма з Наталею не могли змиритися з таким, як їм здавалося, дивакуватим вибором. На їхню думку, здорове харчування має бути збалансованим — з рибою, м’ясом та всім, що дарує силу й смак.
Родина часто збиралася разом — святкували дні народження, виїжджали на природу, влаштовували пікніки. На вихідні Юрій Петрович із Валентиною Іванівною покликали сина з невісткою на улюблену дачу. Місцевість була просто казкова — затишна альтанка, ліс неподалік, чисте повітря, а за кілька хвилин ходьби — річка.
— Звісно, приїдемо! Зробимо смачний шашлик, посмажимо картопельку на вогнищі, ввечері посидимо всією родиною, — з радістю обіцяла Наталія напередодні.
Валентина Іванівна тяжко зітхнула і сухо відповіла:
— Шашлики… Ви що, навмисне? Можна ж було запам’ятати, що ми більше не їмо м’яса. Тож на нас не розраховуйте. Ми будемо овочі смажити.
— Та все зрозуміло. Для вас приготуємо овочі на грилі, свіжі салати… — бадьоро відповіла невістка, не показуючи, що її дещо дратує така категоричність свекрухи.
Наталії здавалося, що свекри намагаються нав’язати їм свої нові переконання. Хоча ще нещодавно самі про шкоду м’яса й не замислювались…
Приміром, Юрій Петрович уже давно захопився вивченням літератури про користь рослинного харчування. Він охоче ділився новими знаннями з усіма навколо, переконуючи рідних: перехід на нову дієту поліпшить здоров’я та настрій кожного члена родини.
— От я нещодавно прочитав книгу одного відомого дієтолога. Там чорним по білому написано: відмова від м’яса знижує ризик хвороб, — повчально розповідав батько Дмитру.
Син терпляче слухав, намагаючись зберігати спокій. Але всередині у ньому наростало невдоволення. Йому геть не подобалось нове захоплення батьків.
І ось настали довгоочікувані вихідні. Рідні вирушили на дачу, прихопивши з собою всі необхідні продукти й речі для відпочинку. День видався сонячним і теплим — ідеальна погода для шашликів та прогулянок у лісі. Поки чоловіки розпалювали вогонь і готували мангал, жінки метушилися біля столу, накриваючи його стравами. Салати, нарізані овочі, сік і духмяний чай — усе виглядало смачно й апетитно.
Нарешті настав час готувати головну страву вечора — шашлик. Наталія вправно перемішувала маринад, наспівуючи веселу пісеньку. Вона знала, як сильно Діма любить ці моменти, коли вони разом готують на свіжому повітрі.
М’ясо швидко ввібрало спеції й майонез і почало випускати такий аромат, що аж слюнки текли. Скоро шматочки свинини зашипіли на розпечених вуглях, збуджуючи апетит навіть у найзавзятіших вегетаріанців.
Юрій Петрович стояв трохи осторонь, спостерігаючи за процесом з виразним невдоволенням на обличчі. Він намагався приховати бажання скуштувати бодай шматочок, удаючи, що його цікавить лише приготування овочів.
Валентина Іванівна сиділа поряд із чоловіком, час від часу поглядаючи на стіл з закусками. Очі її щоразу спалахували, коли син викладав на тарілку нову порцію шашлику або нанизував мариноване м’ясо на шампури.
І ось настав той самий момент істини — вечеря почалася. Усі розсілися довкола столу з тарілками у руках. Діма з апетитом їв шашлик і хвалив кулінарне мистецтво дружини. Маленький Тимоша також намагався наслідувати батька — їв все, що стояло на столі.
Валентина Іванівна дивилася на все це з сумом і розчаруванням. Вона довго стримувалась, але зрештою різко підвелася з-за столу.
— Ви зовсім не зважаєте на наші почуття! Це неповага! — вигукнула вона і сердито глянула на сина.
Юрій Петрович одразу підтримав дружину:
— Справді, хіба так поводяться з батьками? Ми намагаємося жити здоровим життям, а ви удаєте, що нічого не змінилося!
Наталія здивовано подивилась на чоловіка.
— Але ж ми спеціально взяли для вас багато свіжих овочів… — розгублено пробурмотіла вона.
Діма спробував заспокоїти батьків:
— Мамо, тату, ну навіщо одразу ображатись? Ми ж поважаємо ваш вибір, просто самі хотіли трохи насолодитись шашликами…
— Розумієш, ми обрали інший шлях. І нам зовсім не легко дивитись, як ви це все їсте! — різко відповів Юрій Петрович.
— Це вже зовсім недоречно! Ми просто хотіли провести затишний вечір разом! — обурено почервоніла Наталія.
— Ви не цінуєте наших зусиль і нашої турботи про здоров’я, — з докором додала свекруха.
Батьки Дмитра продовжували висловлювати своє обурення, поки не помітили, що діти лише знітилися і мовчки уникали поглядів.
Урешті Валентина Іванівна мовчки взяла тарілку з шашликом і несподівано придвинула її ближче до себе.
— Ну гаразд уже, скуштуємо трохи вашого шашличка… — буркнула невдоволено Валентина Іванівна. — Не дарма ж ми так довго терпіли…
Юрій Петрович пішов за прикладом дружини й також поклав шматочок собі на тарілку.
Очі в обох засяяли, щойно вони відчули знайомий смак. Дмитро з подивом поглянув на батьків і зрозумів, що ситуація набирає абсурдних обертів.
Чоловік відчув роздратування й вирішив висловитися відверто.
— Мамо, тату, якщо чесно, мене засмучує ваша поведінка, — твердо промовив син. — Спочатку ви заявляєте, що стали вегетаріанцями, намагаєтеся переконати нас наслідувати ваш приклад, читаєте лекції про здорове харчування. А тепер подивіться: ви спочатку засуджуєте нас за м’ясо, а потім спокійно самі їсте шашлик.
— Ти хочеш сказати, що ми — лицеміри? — спалахнула Валентина Іванівна.
— Ні, мамо, я кажу, що ваші вчинки суперечать вашим словам. Якщо ви справді хочете змінити раціон і подати приклад здорового способу життя — будьте послідовні. Інакше це виглядає дивно і не переконливо, — спробував пояснити Дмитро.
— Ви ж самі казали, що зробили вибір заради здоров’я. То чому ж самі порушуєте свої принципи? Чи це просто тимчасова примха, і ви невдовзі знову повернетесь до м’яса?
— підтримала чоловіка Наталія.
Юрій Петрович опустив голову, усвідомлюючи слушність слів сина. Він розумів, що своєю поведінкою справляє враження невизначеності й суперечності. Зрештою, батьки зізналися, що скучили за м’ясом, попри нові переконання.
— Знаєте, важко відмовитися від звичних смаків, особливо коли бачиш, як інші смакують улюбленою їжею, — сказав Юрій Петрович, усміхаючись.
— Не переймайтеся, ми вас любимо такими, якими ви є. Якщо ще захочете шашличка — ми завжди раді його для вас приготувати! — засміялася Наталка й дружно поплескала свекра по руці.
Відтоді літня пара остаточно відмовилася від вегетаріанства.
