Яна прокинулася пізно, близько десятої години. Вихідний, можна виспатися. Ранок був чудовим. Попереду цілий день. Яна пошкандибала на кухню, зварила собі каву і заглянула в холодильник.
«Потрібно зварити борщ», — подумала вона. — «Всі продукти є, часу вдосталь. Порадую чоловіка. Повертаємося з роботи пізно, нічого сама не готую. А ось зараз саме час. Прийде втомлений, голодний, а у мене борщ. Він зрадіє».
Поки готувався бульйон із яловичини, вона швидко приготувала всі інгредієнти. Від роботи її відволік телефонний дзвінок. Дзвонила її найкраща подружка, яка живе в сусідньому під’їзді.
— Яно, я знаю у тебе сьогодні вихідний, — заторохтіла вона, — Забіжи до мене на хвилиночку. Йду на побачення, не можу сукню вибрати. Порадь, яка краще.
— Пізніше. Я борщ варю.
— Яночко, ну, будь ласка, — почала благати подружка, — Побачення через чотири години, а я ніяк не можу визначитися. А борщ, що там його варити? Закидай все, постав на маленький вогонь, він і варитиметься. А ти на секундочку забіжиш, тільки подивишся і все. Вільна.
— Гаразд, — погодилася Яна, — зараз прибіжу. Тільки не надовго.
Яна заправила овочами бульйон, зменшила вогонь і побігла до подружки.
Самі розумієте, вибір сукні для побачення, дуже серйозний і кропіткий процес. Вони ретельно перебрали і переміряла весь гардероб і прийшли до висновку, що нічого не годиться. До побачення залишилася одна година, а йти ні в чому. Єдиний вихід терміново бігти по магазинах. Часу було обмаль. Подружка передзвонила своєму кавалеру і перенесла побачення ще на три години, сказавши, що у неї виникли, якісь непередбачені обставини. Вони разом відправилися в торговий цент.
Магазини рясніли вивісками про розпродажі. Очі у дівчат загорілися. Вони з величезною радістю поринули в світ знижок і акцій.
Втомлені, але дуже задоволені, з величезними пакетами вони добрели до найближчого кафе. Плюхнулися в кріса і замовили каву. Подружка дістала свій телефон. Її очі її розширилися від побаченого. Двадцять пропущених дзвінків. Вона подивилася на годинник, а то вже вечір. На побачення вона запізнилася.
— Яно, що ж мені робити? Як виправдовуватися?
— Ну, може скажеш, що ногу підвернула? На огляді була, телефон на беззвучному режимі. Не до нього було. Таке виправдання викликає співчуття. Ногу перев’яжи. — запропонувала Яна. — Він примчить тебе підтримати, а ти як раз халатик дуже гарний купила. — раптом її осінило. — Мій борщ! Я ж, напевно, квартиру спалила.
Дівчата перелякано глянули одна на одну і помчали додому. На щастя, квартира вціліла. Яна відкрила кришку каструлі і побачила однорідну масу якоїсь бурди. Жінка зітхнула.
— Спокійно, — швидко промовила подружка, — Каструля не згоріла, це вже добре. Собаки у дворі будуть дуже раді. Швидко замовляй суші. Я принесу плашку і свічки. Зараз створимо романтичну атмосферу. Буде свято. У вас є якась дата? Ну, щось на кшталт першого поцілунку?
— Ні, — розгубилася Яна.
— Придумай, чоловіки ніколи не пам’ятають цих дат. Пропоную сказати, що сьогодні ви відзначаєте день, коли ви вперше разом потанцювали. Ти згадала і вирішила відзначити. — Запропонувала подружка. — Давай, міркуй. Потрібно швиденько приготуватися. Скоро твій чоловік прийде.
Вони хутко ліквідували залишки невдалої вечері, прибрали на кухні і в квартирі. Накрили святковий стіл і подружка чкурнула додому.
Вранці, наступного дня, Яна подзвонила подружці.
— Ну, як все пройшло? — поцікавилася вона.
— Все чудово! Він дуже за мене злякався. Примчав з квітами і каблучкою. Я заміж виходжу! А ви як? Вечір вдався?
— Уявляєш, мій чоловік побачив святковий стіл і обімлів. Виявляється його вчора на службі підвищили. Випитував мене, звідки я дізналася. Я тільки мовчала і загадково посміхалася. Невизначено відповіла, що все про нього знаю. Вечір був прекрасним.
—Я, думаю, що правду їм знати не потрібно. Нехай це буде наш маленький, жіночий секрет, — запропонувала подружка.
— Я теж так думаю, — погодилася Яна і виглянула у вікно.
На вулиці, дві дворові собаки з апетитом наминали переварений борщ зі своїх мисок.
Фото ілюстративне.
