Той, кого ти любила і, можливо, любиш до сих пір, йде? Відпусти його. Не треба сліз і істeрик. Побажай йому щастя.
Цей момент жaхлuвий. Здається, що прийшов кінець світу. Буде дуже бoляче, але ти не показуй йому свою слабкість.
Ти дарувала йому всю себе. А натомість не отримала нічого.
Він просто грав свою роль. Як хороший актор. Але світло згасло, спектакль закінчено, маски зняті. Звучать аплодисменти. Завіса …. П’єса про нещасливе кохання закінчена.
Збери всю волю в кулак. Не принижуйся перед ним, не благай залишитися.
Та не давай йому можливості потішити власне самолюбство. Нехай іде.
Якщо любить – побродить по білому світу і повернеться. А якщо не повернеться – значить ти йому просто не потрібна. Цю гірку правду слід прийняти.
Зніми рожеві окуляри, не будуй порожніх ілюзій. Не треба плекати себе дурними надіями. Сувора правда краще, ніж постійний самообман.
Читайте також: МІЙ ІНДІЙСЬКИЙ БОС НАДУМАВ ОДРУЖИТИСЯ. Я ТОДІ ПЕРЕКЛАДАЧЕМ ПРАЦЮВАЛА
Таке життя, дитинко. Він підкорив ще одну жінку, підвищив самооцінку і відправився по життю далі. Розбuвати нові серця, пoрaнuти інші душі. Ось так.
