Війна – це завжди рани, трагедії, загибелі близьких і рідних. Ненависть, з одного боку, є оправданою, коли в когось хтось загинув. А з іншого – вона нас внутрішньо з’їдає і нищить. І той, хто навіть переміг у війні та носить ненависть у своєму серці, часто почувається переможеним.
Сказав о. Степан Сус, настоятель Гарнізонного храму Святих апостолів Петра і Павла у Львові.
За його словами, навіть ті, хто переміг у війні, але не переміг себе, не мають можливості відчути радості перемоги і залишити війну в минулому. «Тож, якщо справді хочемо будувати світле майбутнє нашої країни, то повинні навчитися виштовхувати ненависть зі свого серця. Вона продовжує війну в глибині серця. Потрібно з Божою допомогою виганяти ненависть зі свого життя», – розповів військовий капелан.
