Від однієї жінки пішов чоловік. Він пообіцяв своїй новій коханій піти від дружини – і пішов. Який тут новорічний настрій? Але у неї було двоє маленьких дітей. І покинута жінка все одно накрила стіл. Грошей було мало.
Що робити, якщо немає новорічного настрою? Навколо метушня, подарунки люди вибирають, гірлянди висять, ілюмінація… Ялинки прикрашені стоять. А настрій так собі. Або зовсім поганий, особливо якщо бачити щасливі обличчя інших, а в тебе все похмуро і в кишенях порожньо.
Насправді багато людей щось своє переживають. І у багатьох немає новорічного настрою, як у однієї жінки, від якої пішов коханий чоловік. Він пообіцяв своїй новій коханій прийняти рішення і піти від дружини, яку не кохає – і пішов. Дотримався слова. Який тут настрій?
Але у неї було двоє дітей: чотирирічний хлопчик та шестирічна донька. І покинута жінка все одно накрила стіл. Грошей мало було, але вона накрила стіл добре. І розвісила всякі прикраси, гірлянди, а під ялинку поклала подарунки. Їй було погано, але вона цього не показала. І дітям пояснила, що тато у відрядженні. І розповідала кумедні історії, проводила конкурси, подарунки подарувала. Вклала дітей спати і заридала. Навіть не змогла відкоркувати шампанське – зазвичай це робив чоловік. І так сиділа і плакала. Таке було сумне свято…
Минуло кілька років. Життя налагодилося. Вона вийшла заміж за хорошу людину. Все погане забулося А гарне – не забулося. Діти, що виросли, досі згадують те щасливе і радісне свято. Воно їм запам’яталося щасливим та радісним.
Це такий секрет – навіть якщо немає настрою та важко на душі, треба пам’ятати – інші ні в чому не винні. Нехай у них буде гарне свято – свят так мало добрих! А ми постараємося в міру своїх сил. Постараємось нікому не зіпсувати настрій. І докладемо зусиль. І накриємо стіл все одно, хай і скромно. Так уже годиться.
Терплячі отримують потім нагороду, а вміння радіти за інших – це дар згори. Нема чого транслювати сум, від цього всім погано. Завтра життя продовжується. Нехай залишаться добрі спогади. І нехай погане забувається, а хороше – ніколи.
Анна Кир’янова