Існує міф, що східні чоловіки надзвичайно уважні і турботливі, є цінителями слов’янської жіночої вроди. Мабуть, не одна українка забажала пізнати східну любов, зрозумівши пізніше, що все зовсім не так, як вона уявляла.
У цьому на власному досвіді переконалась дівчина з Рівненщини, яка приїхала до йорданця, щоб вийти заміж, а через місяць вже втікала з його будинку в cинцях та з надією, що він не кинеться її шукати, пише “Рівне Вечірнє”.
Не ходи в шортах. 27-річна Анна Калитинюк (ім’я та прізвище змінено з етичних міркувань) — мешканка одного з північних районів Рівненщини. Дівчина працює у сфері комп’ютерних послуг і веде активний спосіб життя — займається спортом і спілкується з друзями, шукає нових вражень, проте наївною її не назвеш — вона точно знає, чого хоче від життя.
Анна розповіла, що з йорданцем Заїдом познайомилася в одній із соціальних мереж Інтернету:
— В Інтернеті я спілкуюся з багатьма людьми, нерідко — англійською мовою. Мені це цікаво, тому я була рада новому знайомству. Через два місяці спілкування Заїд запропонував приїхати в його країну — Йорданію, щоб познайомитися ближче з ним та з культурою цієї країни. Я була не проти, а от щодо одруження, розмови про яке він почав заводити, одразу йому пояснила, що не хочу поспішати, адже ми ще не знали достатньо одне одного.
Домовились, що приїжджаю на місяць у серпні цього року. Заїд зустрів мене, і хоча не був зовні особливо привабливим, але вразив своїм ставленням до мене як до жінки — більшість наших чоловіків так не вміють. Проте вже тоді я звернула увагу, що він ревнивий. Йому одразу не сподобалось, в якому одязі я ходжу — в майках, шортах, футболках — так, як звикли ходити влітку на відпочинку українці. Він робив мені зауваження, казав, що йому не подобається, що мене бачать всі чоловіки. Я приїхала, коли у Йорданії був Рамадан. Мій режим життя одразу змінився — вдень ми переважно спали, а вночі готували їжу, ходили і їздили в гості. Жили у будинку його сім’ї — п’ятиповерховому маєтку, де також мешкали його мама, брати й сестри. У кожного з членів родини був свій поверх або корпус будинку. Сім’я була небідна. Те, що змінився день на ніч, для мене було дивно й некомфортно, проте з поваги до їхніх звичаїв я їх дотримувалась.
Доглядай трьох дітей, готуй і прибирай. Анна почала знайомитися зі східними звичаями і швидко зрозуміла, чому українські жінки такі популярні серед чоловіків-мусульман:
— Одружуючись з мусульманкою, йорданець платить їй велику суму, за яку жінка купує собі золото, одяг та розпоряджається цими грошима, як хоче. Українська жінка не вимагає грошей з чоловіка при одруженні, вона часто й взагалі не знає, що є така традиція. В принципі, жінки там не працюють, і Заїд хотів, щоб і я була домогосподинею. Я розуміла, що там так прийнято, проте в Україні у мене повноцінне життя — робота, спорт, друзі, тому я одразу його попередила, якщо у нас з ним складеться спільне життя, то я хотіла би працювати.
Читайте також: На Сумщині ціле село не дає вивезти 7-річного хлопчика в Туреччину (відео)
Щоправда, на мене відразу звалилилися домашні обов’язки. Прибирати, готувати їжу — це не проблема. Але одразу, коли я приїхала, він забрав своїх трьох дітей від своєї матері до себе. Виявилося, що він був одружений, і перша його дружина, як мені пояснили втекла. Діти були геть малими, старший тільки мав іти до школи. З дітьми в мене виникли проблеми. Я ж не знала арабської, ми з Заїдом спілкувались англійською, якої діти не знали. Як, не знаючи мови, можна вкласти їх спати, доглядати за ними, виховувати? Крім того, діти там не такі, як наші — вони дуже неслухняні, а батьки майже не роблять їм зауваження.
Через деякий час він поставив мене перед фактом, що нам необхідно одружитися. Я цього не хотіла. Слава Богу, в Україні затягують з виготовленням відповідних документів. Це мене врятувало від неминучого і помилкового кроку. Через затягування з документами він дуже сердився, казав, що відпустить мене додому тільки після одруження. Мені це не подобалось, я захотіла додому.
До кого ти телефонуєш? Буває, що для того, щоб прийняти остаточне рішення, потрібен поштовх. Анна розповідає, що для неї таким поштовхом стало фiзичне нacильство:
— Заплющивши очі на різницю культур, на консервативність його уявлення про сім’ю, я побачила, що він все частіше перетворюється на зовсім іншу людину — стає надзвичайно ревнивим, раптово спалахує гнівом, нервує. Напевно, він був пcихічно невpiвноваженим.
Було кілька ситуацій, які вразили мене до глибини душі. Наприклад, якось я мила підлогу і йому не сподобалось, як я це зробила. Спересердя він вилив на килими на підлозі відро води і я була змушена наново чистити й сушити їх. Або поїхали ми якось на екскурсію з його сім’єю та дітьми. В той день старший його син був особливо неслухняним. І коли ми сіли в автобус, Заїд почав його сваpити і бuтu. Я дивилася на це мовчки, боялася заступитися за дитину, бо могла потрапити під гарячу руку. Дитина потім ходила в cинцях в школу.
Я зрозуміла, що чоловік, до якого я приїхала і який мав намір зі мною одружитися, схильний до жорстокості.
Врешті застосував її і до мене. Перший раз він боляче схопив мене за руку так, що залишився cинець, коли до нас прийшли гості, а я відлучилася на хвилину від них. Потім просив вибачення за скоєне. Проте він цим не обмежився. Він став дecпотом — забороняв мені часто говорити з мамою та сестрою по скайпу, заблокував мою сім-карту на телефоні, тож я змушена була робити дзвінки з його телефону. Він постійно перевіряв номери, на які я телефонувала. Врешті заховав мої документи, замикав мене в будинку так, що я не могла вийти надвір, а ключі ховав.
Пoбuв він мене, коли до нього прийшли приятелі. Він змусив мене сидіти з ними, хоч я казала йому, що не хочу заважати їхній суто чоловічій компанії. І от йому здалося, що я фліртую з одним із його гостей. Після того як вони пішли, почалося стpaшне — він кpичав на мене, щипав, бuв по ногах, бoляче штoвхав. Cинці ще потім довго не сходили з мого тiла. Я не захищалася — просто сиділа, закривши обличчя руками.
Адресу посольства зашифрувала в молитовнику. Анна зрозуміла — далі знаходитись у домі Заїда неможливо. Втекти, розповідає Анна, допомогла їй українка:
— Трохи раніше перед цим жaxливим інцидентом я познайомилася з дівчиною-українкою, яка вийшла заміж за його друга. Вона дозволила мені зателефонувати до моєї мами зі свого телефону. Я попросила маму знайти телефони та адресу посольства України в Йорданії і записала їх у молитовник, який мені дала із собою мама при від’їзді. Я зашифрувала ті записи, як могла, адже дійшло до того, що він перевіряв кожну деталь мого життя, намагаючись повністю його контролювати. Я зателефонувала до консула і він порадив мені втікати при першій нагоді.
Того вечора я дочекалася, поки Заїд заспокоїться й засне, зібрала речі, знайшла документи й кинулася до дверей, як тільки трохи посвітліло на вулиці. Виявилося, що хоч він і був дуже п’янuй, але двері зачинити не забув. Ключа ніде не було. Тоді я кинулася на поверх вище, де жили його рідні. Його сестра бачила, в якій я ситуації, і пошкодувала мене, відкривши двері. Я йшла по вулиці, постійно озиралась, чи він не женеться за мною. Слава Богу, мені трапився хороший таксист, відвіз до посольства, звідки мене й відправили додому. Дуже вдячна людям, які там працюють, за хороше ставлення і турботу про мене, бо сама я не впоралася б.
Пізніше я дізналася, що Заїд мене шукав — чекав біля посольства, а потім взагалі подав у розшук в поліцію. Коли я знову з’явилася в Інтернеті, писав мені, щоб я поверталася, бо він мене дуже любить. Я припинила спілкування з ним і надіялася, що у своїх пошуках він не приїде в Україну. А потім дізналася, що до нього хоче приїхати ще якась дівчина з України. Хочу застерегти її від цього кроку, порадити таким дівчатам не їхати одразу в країну, де живуть їхні кавалери зі Сходу. Раджу зустрітися з ним на нейтральній території і познайомитися ближче, ніколи не довіряти одразу.
Повернувшись в Україну, я переоцінила своє життя, почала дуже цінувати рідних, друзів, роботу. І не хочу, щоб хто-небудь дізнався, що зі мною трапилось в Йорданії. Хочу швидше про це забути.
