fbpx

Вчора ми втратили Падре. Нашого дорогого брата. Нашого капелана та такмеда. Під час чергового мінометного обстрілу міна пробила бліндаж й осколки забрали його життя.

Вчора ми втратили Падре. Нашого дорогого брата. Нашого капелана та такмеда. Під час чергового мінометного обстрілу міна пробила бліндаж й осколки забрали його життя.

Своїм тілом він закрив, і тим самим врятував життя, чотирьом побратимам… На початку війни він вже був важко поpанений. Міг не повертатися в роту. Але відповідальність перед братами, перед Богом, не залишили йому вибору.

Місяць тому він прийшов у наш взвод. За цей місяць став одним з нас. Найближчим Другом. Наставником. Лікарем. Завдяки йому ми почали регулярно збиратися на спільну молитву.

Перед відрядженням ми так само молилися разом. Останнім його словом перед відходом у Вічність було слово «Амінь». Він відійшов з посмішкою на обличчі. Перед цим ми разом з ним спали в одному бліндажі після важкого нічного чергування. Потім довго говорили. Потім молилися. Розділили каву та хліб. Перед обстрілом він зайшов до мене на пост. І це було востаннє, коли ми бачились.

Ти став мені справжнім другом, брате. Ти нагадав мені, що означає бути Християнином. Ти ніс усі тяготи служби на рівні зі всіма нами. Я плачy, коли згадую про тебе, бо втратив близького друга.

Ти є Справжньою Людиною. Ти Є Справжнім Служителем Господа. Ти був Справжнім Воїном. Спочивай зі святими, брате. Спочивай у Бозі. Ти назавжди у наших серцях.

Брати й сестри, згадуйте у своїх молитвах Олега Марінченка. У різних підрозділах він мав псевдо Архітектор та Капелан. У нашому взводі ми називали його Падре.

PPS Світлина у траншеї була зроблена за день до трагічного обстрілу. Миру всім вам. #241бригада

19 cерпня 2022

Сергій Костинський

You cannot copy content of this page