Вчені знайшли 43 кілограми золота в стічних водах Швейцарії. Ця новина викликала потік заголовків на кшталт “У багатій країні навіть у каналізації можна збагатитися”. Але насправді знайти дорогоцінні метали у відходах людської діяльності можна і в деяких інших країнах, пише Еспресо.TV.
Кілограми золота, тонни срібла. Дослідження у Швейцарії проводив державний інститут акванауки й технологій (EAWAG) на замовлення Федерального офісу з оточуючого середовища. Вони проаналізували склад відходів на 67 станціях обробки стічних вод.
Результатом стала незвична здобич: 43 кілограми золота та три тони срібла. За сьогоднішніми цінами це 3 мільйони швейцарських франків, або 2,6 млн євро, або $3,1 млн.
Звісно, що концентрація золота відрізнялася від регіона до регіону. Це дозволило вченим зробити припущення, що джерелом “забруднення” є годинникові майстерні, заводи з переробки золота, фармацевтичні та хімічні компанії.
Читайте також: Безліч золота і тисячі євро: пишне весілля ромів у Міхаловцях стало хітом інтернету (фото, відео)
На півдні Швейцарії, в італомовному кантоні Тічино, знаходиться одразу кілька заводів з переробки золота. На думку вчених його навіть варто видобувати з каналізаційної грязюки. Також чималі запаси знайшли у франкомовному кантоні Юра на південному заході країни. Там розташовано одразу кілька годинникових майстерень, які використовують золото та срібло для прикрашання своїх виробів.
Але в інших кантонах концентрація невелика й частинки дорогоцінних металів непомітні людському оку. Вони вимірюються мікро- чи навіть нанограмами.
Окрім золота й срібла вчені знайшли й кілька рідкісних металів, які використовують при виробництві електронних пристроїв. Втім, Швейцарія не єдина країна, де в каналізаційних водах можна накопати золота.
Золото з рук. У стічні води Темзи щороку потрапляє золота на $17 млн. Таку цифру озвучила в 2015 році геолог з Університету Кардіффа Хейзел Прічард, яка довгий час вивчала вміст печей для спалювання каналізаційних нечистот.
На думку дослідниці, золото та інші дорогоцінні метали потрапляють у стічні води кожного разу, коли люди миють руки й натирають обручки та інші ювелірні прикраси, а також коли люди із золотими зубами чистять їх щіткою.
Невеликі частки платини потрапляють до каналізації з каталітичних нейтралізаторів автомобілів – пристроїв, які зменшують токсичність відпрацьованих газів. Прічард говорила, що концентрація золота в попелі досягає приблизно від однієї до трьох часток на мільйон.
Це приблизно дорівнює ефективності золотодобувних шахт, тому вчена збиралась пошукати спосіб виокремлення дорогоцінних металів з відходів. Щоправда, про її успіхи досі нічого не було чути.
Практичні кроки в цьому напрямі зробили японці. Кілька років тому заводу з очищення каналізаційних вод у провінції Нагано вдалося виокремити золото. Порівняно з швейцарськими успіхами результат доволі скромний: приблизно на $50 тисяч.
Та зупинятись на досягнутому не варто. Вчені з Університету штату Аризона з’ясували, що кожного року американське місто з мільйонним населенням викидає в каналізацію різних металів на $13 млн. З них золото й срібло складають приблизно $2,6 млн.
