Свекруха Ольги дуже заможна жінка. Типова міщанка а-ля 80-і роки, де вона і залишилася — душею і серцем. Начебто у неї є все те, що у сучасних людей: смартфон з усіма наворотами, побутова техніка, хороші меблі, але все одно в її будинку віддає якоюсь радянщиною: кришталеві салатниці і вази, порцелянові статуетки і (о, Боже) — килим на стіні ! Так-так, такий — темно-червоний, кольору свіжозвареного борщу. Добре, хоч не з оленями.
Одягнена Олена Станіславівна помітно, але без смаку. Найбільшим шиком вона вважає капелюшки на своїй голові, у неї їх ціла колекція. Ось на капелюшки вона взагалі не шкодує гроші, хоч людина вона досить скупа— обожнює збирати гроші в скарбничку і на карту, а коли накопичаться, то краще зробити якусь велику покупку. Її чоловік, Іван Юрійович великий начальник на держслужбі, тому накопичити виходить швидко.
Радіти б покупці, але Олені Станіславівні боляче розлучатися з грошима. Найчастіше вона плаче над витраченими фінансами. В борг вона принципово нікому не дає — навіть синові. Та й взагалі — він дорослий хлопчик, одружився не на королеві, нехай сам і викручується!
Капелюшки Олена Станіславівна купує з великим ентузіазмом, скільки б вони не коштували! Напередодні будь-якого торжества в честь неї, вона просить гостей подарувати їй який-небудь модний фасон. Але сама вона подарунки дарувати не любить: щось дешеве дарувати соромно, а на хороший презент потрібно витрачатися. Але все ж треба щось принести в упаковці, якщо вже запросили в гості. Вона завжди щось вигадує, і робить це вельми своєрідно!
Ольгу свекруха не злюбила з перших днів. Не те, щоб вона її ненавиділа, а просто невістка не відповідала її параметрам: з бідної сім’ї, де тільки мама і бабуся, та ще й вищої освіти немає.
— Подумаєш кухарка! Готувати вміє кожна жінка, що в цьому такого? Навіщо ж для цього коледж закінчувати? Щоб знати скільки кропу потрібно в суп кидати?
І все ж з невісткою жінка таки змирилася. Тим більше жили вони окремо в квартирі сина, вона народила йому двох дітей. Але внуки — це теж витрати, з порожніми руками до них не прийдеш. Ну нічого, торт — це завжди найкраще рішення, адже ним можна пригостити всю сім’ю, ще й тому хто його приніс дістанеться.
Але торт, який продають в магазині під прозорою кришкою — це також дороге задоволення. Можна його замінити вафельним прямокутником, вкритим шоколадом. Адже на коробці так і написано: «Торт».
— Чудово, що я такий тортик купила! — хвалила сама себе Олена Станіславівна в гостях у сина. — Ці бісквітні коржі тільки фігуру псують, та ще й із кремом жирним! А тут все як треба: вафлі і тонкий шар шоколадки.
Сама свекруха полюбляє замовляти собі подарунки. Так, протягом всього сімейного життя з чоловіком, Оля дарувала їй кавоварку (бо та обожнює каву), робот-пилосос (бо навіщо зайвий раз напружуватися) і дуже дорогі французькі парфуми, про які Ользі розповіла її подруга і жінці захотілося придбати такі ж. Натомість, Оля отримувала дуже оригінальні речі.
В один із днів народження (на самому початку сімейного життя) Олена Станіславівна принесла їй коробку загорнуту в яскравий папір. Коробка була з-під тієї ж кавомашини, але вміст її був такий, що хоч стій, хоч падай! Всілякі засоби для миття посуду, підлоги, кахлю, гумові рукавички, ганчірочки і губки. Та найцікавішим було те, як свекруха це їй подарувала!
— Дорога наша Олечко! Ми зібрали тобі незвичайний подарунок! Будь-яка господиня повинна тримати свій будинок в ідеальному порядку, але іноді це дуже складно — і працювати, і прибирати. У цій коробці твої помічники, з ними тобі більше не доведеться терти плями і сліди на підлозі. Ось ганчірочки, а ось чудові засоби — легкий помах руки і все блищить!
Оля вдала, що начебто дуже зраділа такому подарункові, але їй насправді було дуже прикро. Наступними сюрпризами були: кофтина із секонд-хенду, яка була на два розміри більшою, дрібнички з «Копієчки» і навіть тюль ще з 90-х років, з ялинковим малюнком та бахромою знизу. Тоді було модно вішати такі на вікно. Певно ця фіранка не прижилася на жодному вікні у свекрухи, тому була подарована невістці, для того, щоб у Олі цей тюль теж зайняв своє почесне місце на антресолях.
Ольга попросила чоловіка поговорити з матір’ю — нехай та не вимагає більше подарунків! У них ростуть двоє дітей, своїх проблем вистачає, ну навіщо ж так витрачатися?! Тим паче, що Іван Юрійович отримує так багато грошей, навіщо з інших тягти — самі куплять! Чоловік поговорив зі своєю матір’ю і та навіть трішки образилася! Та в цьому немає нічого страшного!
Напередодні чергового дня народження свекрухи, Ольга ламала голову: що ж їй таке подарувати, щоб було не дуже дороге, але незвичайне. Знайшла в інтернеті дизайнерську красу — авторське намисто ручної роботи з натуральних каменів. Ось це точно свекрусі сподобається, вона таке любить. Чоловік був у відрядженні, діти в садочку, а Оля заскочила привітати Олену Станіславівну. Жінка прийшла, як раз тоді, коли подружки наввипередки одягали на голову іменинниці її улюблені капелюшки і захоплювалися тим, як вони їй личать:
— Ой подивися! Це ж натуральна замша, дивись, яка приємна на дотик! Ой, глянь — а цей з пером — синенький, під колір твоїх очей. А ось ще цей поміряй — який крутий, майже ковбойський!
У Олени Станіславівни навіть святкова зачіска зіпсувалася від таких примірок, і все ж вона не могла відійти від дзеркала. Оля не хотіла заважати свекрусі захоплюватися собою, та й поспілкуватися з нею тоді було неможливо. Вона скромно поклала свій маленький пакетик з намистом серед інших подарунків, і якщо свекруха зверне на нього увагу, то вона обов’язково розповість, яке це чудове намисто. Але до вручення подарунка так справа і не дійшла: злегка перекусивши за святковим столом, Оля побігла забирати дітей із дитячого садка.
А через два місяці у Олі був ювілей — 30 років все ж! Прийшли друзі, мама з бабусею і звичайно ж свекри. В руках у Олени Станіславівни був дуже знайомий подарунковий пакетик. Коли всі гості розсілися на місця, свекруха підняла келих і себе зі стільця. Вона сказала:
— Дорога Олечко! В такий серйозний ювілей тобі вже слід бути дорослою, солідною пані. Я довго думала, оббігала всі магазини і знайшла для тебе одну унікальну річ! Погодься — що у моді я все ж розбираюся! Ось тобі ексклюзивна штучка на день народження, сподіваюся, вона тобі дуже сподобається!
З цими словами свекруха дістала намисто. Так-так, те саме намисто, яке Оля купила в інтернеті для самої Олени Станіславівни. Мабуть свекруха так і не розібралася — від кого цей подарунок і тому вирішила просто передарувати, пошкодувавши грошей на новий презент для невістки. Звичайно ж, у Олі в очах з’явилося здивування, яке всі сприйняли за захоплення.
Але Оля делікатна людина: вона щиро подякувала свекрусі і одягла намисто на себе. От і добре! Саму себе теж іноді можна побалувати!
Фото ілюстративне.
