fbpx
Події
В храмі щиро молиться, зовсім ще юна, дівчина. Вона прекрасна, мов та небесна зірочка, молоденьке личко випромінює святість, яку не можна порівняти зі святістю інших людей. Ця дитина особлива, неймовірно, покірна і мила

В храмі щиро молиться, зовсім ще юна, дівчина. Вона прекрасна, мов та небесна зірочка, молоденьке личко випромінює святість, яку не можна порівняти зі святістю інших людей. Ця дитина особлива, неймовірно, покірна і мила. Вона стоїть вже довгий час навколішках і не помічає як злітають хвилини, а за ними й години. Їй любо розмовляти зі своїм Творцем, Йому Вона відкриває всі свої чисті і добрі помисли, яким Всевишній радіє і бачить, що не помилився в Ній.

Дівчина весь час роздумує над Спасінням людства, Її дуже цікавить ця тема і Їй, хоч краєм ока, хочеться побачити Немовля, яке врятує весь світ і Його святу Матір. Її молитва знову перейшла в ці чудові роздуми, які Її манять, і в яких Вона мріє бути служанкою Божому Синові і Його вибраній Мамі, найсвятішій із всіх жінок, які народжували.

– Маріє ! Не лякайся! Я архангел Гавриїл,- раптом почула дівчина, не розуміючи чи це їй здається, чи,справді, хтось говорить до неї.

– Всевишньому дуже люба Твоя молитва і чистота Твого серця та душі. Він з, надзвичайною, радістю приймає її і кожен раз Його святе обличчя світліє. Дякуючи Твоїй небесній покорі і святості, Він вирішив дати людству Спасіння, відкрити йому Рай. Свого Божественного Сина Він хоче доручити Тобі, щоб Він пізнав безкінечної, чистої і жертовної Твоєї любові. Твоя мрія стане реальністю, Ти будеш поруч з Спасителем, тільки не служанкою Йому будеш, а найпершою, найближчою і найріднішою, будеш Його Ненькою. Та я маю принести від Тебе згоду нашому Отцеві, без Твоєї волі не буде всього, про що я тепер говорив. Кожному дарований вибір і Вседержитель нікому не нав’язує свої бездоганні думки та плани.

Марія свято піднесла погляд в Небо і прийняла Волю Творця. Вона розуміла яке щастя приготував їй Бог, Він дарує Їй Небо, дарує Сина Божого. Все це розумом важко осягнути, але дівчина жила неабиякою, довірою до Господа, тому Їй не здавалося це нездійсненим. Вона знала що в Бога все можливо і вірила в Його чуда.

Та з іншого боку Вона бачила що Спасіння прийде через Неї. Так, важлива і неповторна її місія в цьому світі, для великої справи Вона народилася. Але ж, заглянувши в майбутнє, Вона розуміла що чекає на Неї страшний біль і страждання. Не буде Їй розради в цьому горі, ніхто не зуміє звеселити Її і смутку не буде меж. Вона знала, що потрібно виконати все, як написано пророками, і витерпіти жорстоке знущання над Її Сином, пережити Його смерть.

Розуміти що Він безгрішний і Святий, а тортури придумають грішники, нелегко ж буде Їй в цю мить, ой, нелегко! Споглядаючи на Синові муки, душа розриватиметься з болю та молитись Вона буде за катів свого Сина, за людей і їхнє прощення, за відчинення їм Небесної Брами. В голові Пречистої все в один момент пролетіло, але вона не вагається, погоджується стати нашою рятівницею. Вона переборює страх від думок, які полонили Її. Марія, в знак згоди, покірно киває головою, Вона приймає свою долю з рук Всевишнього. Гавриїл, надзвичайно свято, дарує Матері Спасителя білу лілію із Раю, яка символізує Її чистоту, покору і жертовність. Архангел повертається в Небо, а Марія думає що це сон, але квітка свідчить протилежне, вона є доказом дійсності.

Галина Мазурик, “ПОКОРА ВІДЧИНИЛА РАЙ”