В 7 класі була новорічна вечірка. Діти дуже раділи, довго мріяли і чекали на неї. Керівник пообіцяв цю вечірку ще осінню. То ж всі старалися бути чемними та вчились хто як міг, лишень би не відмінили таку довгоочікувану і першу їхню вечірку.
Нарешті настав цей чудовий і казковий день. Діти зібрали гроші і хтось з батьків купив їм піцу, щоб після уроків не були голодними. Збирались бути до вечора, то ж потрібно заморити черв’яка та й всім дітям подобається перекус нашвидкоруч.
Почалась вечірка. Стало дуже цікаво, трохи танцювали, їм весело підмигувала ялинка з класного кута. Керівник придумав цікаві ігри, з різними завданнями для тих хто програв. Всі весело сміялись. Діти були задоволені всім і раділи, що й вони в школі вже старші, дочекались своєї черги. Бо ж для малих не роблять вечірок, лише якісь вогники і їм вони вже стали геть не цікавими. Навіть Микита, який завжди був осторонь і з ніким не спілкувався, радів і поводився, як всі. Однокласники щиро прийняли його в свій круг, ніхто нічого не згадував, ніби так було завжди.
Хороші й теплі враження у дітей залишаться на все життя. Вони вдячні вчителю, за цікаву організацію. Діти ще ближчими стали, адже такі моменти зближують і роблять ріднішими. І, справді, для дітей у школі важливий і відпочинок, який приносить море радості та задоволення. Навчання важливе дуже, але й створені для них вечірки та дискотеки лишають свій хороший слід і мають свою місію в шкільних стінах. Вчителі заохочують до навчання і послуху, взамін даруючи їм розважальну програму, яка для них є великим подарунком, їхніх рідних педагогів.
Галина Мазурик, “Новорічна вечірка”
