Дзвоню мамі, вона каже, що нічого не приносила, і взагалі, як я без вас зайду!
Залишається свекруха. Дзвоню їй. Вона каже: “Дитинко, так, це я приготувала! Хотіла вам сюрприз зробити! Прийдете з роботи, а у вас буде з чим чаю попити! Я знаю, мій син з вишнею любить! Ти щось не печеш тобі ніколи”.
Вчора мені зателефонувала подруга Ліза і попросила поради. Їй 39 років, синові 20 – вчиться в Києві. Три роки тому Ліза вийшла заміж за коханого чоловіка Дениса. Живуть в його квартирі, житло Лізи – здають в оренду. Далі – зі слів Лізи:
“Річ у тім, що коли Денис жив один – у його мами були ключі від його квартири. Якщо він кудись їхав у відпустку, мама там щосили командувала прала штори, протирала пил, мила холодильник і ванну. Все це було чистим, але вона все одно, при кожному зручному випадку, говорила, що допомагає синові.
Коли Денис був на роботі, його мама могла запросто прийти і зварити велику каструлю супу, або насмажити котлет. При цьому Дениса ніколи не попереджала і не питала, чи потрібна йому каструля супу. Денис часто просто виливав її суп, він стільки просто не з’їдав. Загалом, ходила, як до себе додому.
Одного разу навіть вийшов кумедний випадок, коли ми ще не були знайомі, Денис прийшов з вечірки з панянкою, а там мама пиріжки пече. Панянка здивувалася, ти ж казав, що один живеш?!
Коли ми одружилися свекруха якийсь час без нас не приходила. Але ось недавно знову почала. Перший раз це було під Новий рік, вона зателефонувала і сказала: “Зараз вам салатик принесу! Ви такого ще не пробували!”
Коли ми їй сказали, що вдома нікого немає, і прийдемо пізно, вона весело відповіла: “У мене ключі є. Не поспішайте, я прийду і в холодильник поставлю”.
Відтоді і почалося. Раз-два на місяць вона обов’язково прийде без нас під виглядом щось принести. Я вже не раз говорила Денису, що мені ці пригоди зовсім не подобаються, треба попросити її віддати ключ. Він каже, що коли їдемо у відпустку, треба все одно ключ залишати – мало що, раптом сусіди заллють.
До речі, у моєї мами від квартири Дениса теж є ключі, ми їй залишали їх рік тому, коли їхали на тиждень, а свекруха не могла в той час доглядати за квартирою. Але у моєї мами навіть в думках немає приходити до нас в нашу відсутність.
Пояснюю Денису, що це мені незручно – доводиться перед роботою ретельно прибирати в квартирі, раптом свекруха нагряне, а у мене неприбрано. Вона і так вже кілька разів виказувала Денису, що у нас в холодильнику нічого готового немає – ні супу, ні котлет.
Ось що робити вже не знаю! Цей пиріг з вишнею став останньою краплею. Дбайлива мама спекла пиріжок синові і накрила рушничком, щоб м’який і свіжий був.
Явно натяк на те, що я погана господиня! А мені і справді пироги пекти ніколи! Тільки у свята! Працюю цілими днями і заробляю навіть більше від Дениса. Але до Дениса у мене претензій немає, ми любимо один одного, він турботливий і уважний чоловік.
Але ж у свекрухи свій чоловік є, і ще дві заміжні доньки, і троє онуків. Не розумію, чому вона Дениса взялася опікуватися? Адже їй є про кого дбати. І в кінці-кінців, у Дениса зараз є дружина у вигляді мене! Ось що робити в такій ситуації?”.
Фото ілюстративне.
