“У нас немає грошей аби поремонтувати пральну машинку, бо я перевів гроші на доньку і в суботу обіцяв відвезти її в кіно”: така відповідь чоловіка мене здивувала як ніколи. Потім додав, що в першу чергу на це потрібні гроші, плюс вони з нею снідають в кафе коли вона у нас.
А я вже місяць перу речі руками і у мене немає сил. Навіть постіль і рушники в ручну перу.
Запропонувала чоловіку провести вихідні вдома з донькою, а не в кафе. Сказала, аби вони погуляли в парку і погодували пташок. Я би приготувала вечерю і подивились би мультик.
Але відповідь чоловіка мене образила, бо він сказав що: “Моїй донечці не сподобається, що замість кафе і кіно ми будемо їсти вечерю вдома. Домашню їжу їй може моя колишня приготувати”
Зі мною ж чоловік не ходить по кафе і кіно, і ми постійно їмо вдома. Бо немає грошей і потрібно економити. Вії і манікюр роблю сама вдома, навіть в зал не ходжу, а чоловік ходить по кафе з дочкою кожен тиждень.
Потім додав, що замовив дочці новий велосипед на гроші які ми відкладали на відпуск. Тому й з пральною машиною мені треба почекати, бо на першому місці донька у нього.
Думаю, поговорити з його колишньою дружиною на рахунок кількості грошей які витрачає мій чоловік. Я ж не можу жити в бідності поки донька чоловіка їздить на новому велосипеді.
