Шість років у лікарні Кам’янського живе бабуся, яка нічого про себе не пам’ятає. Її знайшли на вулиці налякану і без документів, ідеться в сюжеті ТСН.
Медсестри кажуть, що кожного дня старенька називає різні імена. На думку лікарів, їй близько 75 років, а пам’ятає вона лише дитинство. “Мені тільки чотирнадцять, п’ятнадцятий рік пішов – мати кинула та поїхала”, – каже безіменна бабуся, котра не пам’ятає ні місця, де наpодилася або жила, ні роботи, ні сім’ї. Медики кажуть, що вигнати бабцю не можуть, бо на вулиці вона пропаде, а йти їй нікуди. Особу жінки ніхто не може підтвердити, а без цього не можна відновити паспорт – без документа спеціальний заклад не приймає.
Відтак шукати родичів старенької взялися своїми силами – спочатку через базу зниклих, далі через обласну поліцію, однак усе було марно. “Ціла папка документів – зверталися скрізь, де могли. Знімали відбитки пальців, аж до того, що був запит до Білорусі. Родичі не знайдені”, – кажуть медики.
У всеукраїнській базі розшуку таких людей сотні. Якщо втрата пам’яті стається в молодого, його знайти легше, бо родичі стукають у всі двері. Значно менше шансів у літніх, нерідко вже самотніх людей. “На моїй пам’яті лиш одна особа в нас така була, що дійсно знайшли. Ідентифікувати саме літніх людей дуже важко, бо, можливо, і родичів вже не так багато”, – визнає речник ГУ Нацполіції в Дніпропетровській області Ганна Старчевська.
Читайте також: Колишня балерина: ким виявилася бабуся, яка вже багато років приходить в київський супермаркет читати книги(відео)
Для людини, яка втратила пам’ять та опинилась на вулиці, зустріти небайдужих – означає вижити. “Розгублений вигляд, вони не розуміють, куди йти. Вони одягнуті недбало. Головне – не пройти повз цю людини, звернути на неї увагу, підійти”, – радить психіатр Інна Драка. І якщо людина не може відповісти, як її звати, куди вона йде і де її домівка – викликати швидку або поліцію.
Безіменній бабусі пощастило, бо швидку взимку шість років тому викликали перехожі – і цим урятували їй життя. Тепер за лагідною старенькою доглядає вся лікарня. Медики, попри все, сподіваються, що її рідних знайдуть, тому просять усіх уважно вдивитись в обличчя своєї пацієнтки – раптом це чиясь мати або бабуся, яку шукають.
