У чоловіка є позашлюбний син. Народився, коли йому було 15, а «нареченій» — 20. Чоловіка відправили до коледжу, потім він вступив до університету.
Там я й познайомилась зі своїм моїм чоловіком Олегом. Він не одразу розповів мені про сина, лиш перед весіллям бо це би було не чесно з його сторони так вчинити зі мною. Я не здивувалась і не прийняла це близько до серця. Вирішила в це не лізти.
Одружились ми коли нам було по 25 років. Зараз вже стукнуло 30. Але мені спокою не дає одна думка. Невже чоловік не хоче з ним побачитись?
Так, йому було 15, а дівчині 20. Після цього вони не бачились, і як чоловік сказав вона переїхала в інше місто з батьками. Але стільки ж зараз його синові, вже 15 років. Хоча б застерегти від помилок чи поспілкуватись.
Я буду тільки рада за чоловіка і його сина. Хоч подивитись, яким він виріс. Невже нічого? Бо навіть мені цікаво.
Все впрошую чоловіка знайти сина, і хоча би познайомитись з ним, або здалеку глянути. Я не проти аби він допомагав йому і брав участь у його житті.
