fbpx
Події
“Ти хрещена! Купи дитині комп’ютер” – випрошує брат подарунок для свого чотирирічного сина

Я хрещена у свого племінника – сина мого молодшого брата. Різниця у нас з ним невелика, лише три роки. Але я поки сім’єю не обзавелася, а брат встиг одружитися і має двох дітей. У старшого сина – Павла – я і стала хрещеною.

Сама я людина не дуже релігійна, тому до пропозиції брата поставилася досить скептично. Але мама дуже наполягала і я вирішила, що мені не складно, а людям приємно. Але вирішила уточнити, що я повинна буду робити як хресна.

– Та нічого особливого. Але якщо з братом і його дружиною щось трапиться, ти будеш зобов’язана піклуватися про хрещеника, адже не дарма ти станеш “хрещеною матір’ю”, – пояснила мені мама.

Нічого нового, в принципі, це на мене не накладало. Для мене якось само собою зрозуміле, що якщо щось трапиться з братом, я буду відповідальна за його дітей. Хоча б тому що ми сім’я.

Павла хрестили в три роки, заодно з його молодшою ​​сестричкою Веронікою. Я принесла малечі подарунок, відстояла службу і на цьому про свої обов’язки хресної забула. Ні, я дзвонила братові, питала, як там Павлик, приїжджала іноді з гостинцями, дарувала подарунки на свята, все як годиться.

На новий рік я купила малому конструктор, Веронічці милу сукеночку, обом дітям по солодкому подарунку і поїхала вітати. При вигляді подарунків дружина брата зробила невдоволене обличчя, але я не звернула уваги, вона завжди була своєрідною і не дуже любить мене. Але на обличчі брата теж промайнув якись незрозумілий вираз. Гаразд, привітала, чай попила і поїхала.

На Миколая купила хрещенику класну футболку і робота, але сама приїхати не змогла. Передала подарунки для брата і племінника через маму. На Різдво я була у відрядженні і ми не бачилися.

В кінці квітня у хрещеника день народження, я вже почала приглядати якийсь класний подарунок. А тут дзвонить брат.

– У Павла скоро день народження, пам’ятаєш? – Уточнив брат.

– Так, ось думаю. що йому подарувати, може підкажеш?

– Підкажу. Подаруй Павлові комп’ютер, – сказав брат. Я думала, що почулося, але він повторив. – А чого ти дивуєшся! На новий рік дрібницю подарувала, на Миколая теж. Ти ж хрещена, ти повинна дарувати дорогі подарунки!

Ось про таку функції хресної мене ніхто не попереджав. Це раз. А два – навіщо чотирирічній дитині комп’ютер, що він з ним робити буде?

– Ну, зараз нічого, але років через два він зможе на ньому грати, – зам’явся брат. – А поки мультики буде дивитися.

Я сказала, що дарувати чотирирічці дорожезний подарунок, який йому ще й не потрібен, я не буду. Якщо ж брат вирішив реалізовувати свої забаганки за мій рахунок, то він не вгадав.

– І яка ти після цього хрещена? – Вихопивши у брата слухавку процідила його дружина. – На хрещеника економити гріх!

Я не стала далі слухати цю розмову і просто скинула виклик. Потім передзвонила мамі, переказавши розмову, щоб коли брат буде на мене скаржитися, у мами було уявлення про ситуацію не тільки з його боку.

А те, що він поскаржиться, я навіть не сумнівалася.

Маму такий прагматичний підхід до вибору хресної матері теж здивував.

– А я ще здивувалася, чого це синові прийшла в голову ідея дітей хрестити. Раніше він Великдень з Різдвом плутав, а тут аж до таїнства хрещення дійшов, – дивувалася мама. – Точно невістка цю “розумну” думку йому в голову вклала.

На день народження племінника я не пішла, та мене і не кликали. Але подарунок з мамою передала, звичайно, не такий шикарний, як хотів брат.

– Нам твої подачки не потрібні, – передзвонила мені дружина брата. – Можеш забути, що у тебе є хрещеник.

Чую, що мені ще доведеться забути, що у мене є брат. З такою продуманою жіночка інших родичів у нього скоро просто не залишиться.

Фото ілюстративне.