Теща оселилася в нас і не хоче з’їжджати
Теща знайшла турка, розлучилася. Продала хату, купила бізнес, який нічого не приносить та коштував копійки, а продали їй половину за ціною квартири. З нами не радилася. Кохання у неї там. Ми говорили, щоб не залазила в все це, не слухала. Говорила, що заздримо її щастю і т.д.
Потім чоловік той перестав грішми ділитися, і вона втекла до нас. Я категорично проти. Я терпів, а дружина не витримала і сказала, що не уживемося ми, після того, як почала онуків гнобити і ображати від невдоволення собою.
Постійно незадоволена нами та нашими дітьми. Дружина і не витримала і сказала: «не подобається, йди, бо ми не уживемося». На особистості при сварці перейшли. Почала теща казати щось, на кшталт ти не моя дочка, тебе підкинули і про мене там всяке говорити, та я вчасно додому повернувся. Заспокоїв я її швидко.
В результаті сказала: «я нікуди не піду, ви без мене не впораєтеся, і взагалі віддавайте мені дитячу кімнату. Тому що я хочу сама в кімнаті жити».
А в нас і так троє дітей. Куди окрему кімнату віддати їй!. А дітей куди? Ось тут вона і показала зубки. Сказала, що якщо кімнату не віддасте, вона вистрибне з вікна. Ви уявляєте до чого дійшло?
Прийшла, сумки поставила, типу житиму і все. Що хочете, те й робіть. Вона працює, гроші непогані отримує, каже, що збиратиме. То скільки? 20 років, 30 років? Поки що дітей моїх не загнобить зовсім? Я ж, звичайно, цього не дозволю. Але тоді я ображаю свою дружину.
А вона: «це ж моя мама, треба потерпіти».
Я розумію, що треба потерпіти. Але атмосфери в будинку не має в своєму розпорядженні для виховання життєрадісних і впевнених у собі дітей, про стосунки між нами з дружиною взагалі мовчу.
Втома накопичується. Не до стосунків. Просто морок. Що робити в цій ситуації?
