fbpx

Там був лiкарем, а тут — масажист

За останнiми даними управлiнь соцзахисту населення, кiлькiсть вимушених переселенцiв на сьогоднi в Українi становить 1 мiльйон 584 тисячi осiб, або майже 1,3 мiльйона сiмей.

З липня 2016-го їх стало на 200 тисяч менше. Як кажуть у Мiнiстерствi соцiальної полiтики, лише по Донецькiй областi протягом липня 2016 — квiтня 2017 року знято з облiку понад 190 тисяч осiб. Це пов’язано з поверненням людей до мiсць свого постiйного проживання.

Докладнiше про людей, якi були змушенi покинути домiвки на окупованих територiях, розповiдає Оксана Яковець, радник Мiнiстерства соцiальної полiтики з питань внутрiшньо перемiщених осiб. — Скiльки в Українi переселенцiв i де їх найбiльше? — Наразi зареєстровано 1 мiльйон 584 тисячi 472 внутрiшньо перемiщенi особи.

Найбiльше переселенцiв у Донецькiй (565 тисяч осiб), Луганськiй (понад 292 тисячi людей), Харкiвськiй (193 тисячi осiб) областях. Адже багато людей переїжджало в межах областi. Також багато переселенцiв у Херсонськiй, Запорiзькiй та Київськiй областях.

У столицi, примiром, близько 155 тисяч. Левова частка внутрiшньо перемiщених осiб — люди працездатного вiку вiд 25 до 45 рокiв.

За мiсяць у середньому в Україну переселяється 5 — 10 сiмей iз схiдних регiонiв та Криму. Однак бiльшiсть переїхала вiдразу пiсля початку подiй на Сходi. — А скiльки маємо переселенцiв з окупованого пiвострова? — Загалом у нас 3,5 тисячi осiб, якi виїхали з територiї Криму. З них 2 тисячi — представники кримськотатарської нацiональностi. Кримчан бiльше в Одеськiй, Херсонськiй, Миколаївськiй областях. Для життя вони шукали схожий клiмат, умови.

До вподоби кримчанам також Львiвщина й Iвано-Франкiвщина. — Де поселяють цих людей? — Частина шукає житло самотужки. У деяких регiонах є мiсця компактного проживання, наприклад, в Одеськiй, Київськiй, Запорiзькiй, Харкiвськiй областях. Це — готелi, хостели, колишнi санаторiї, ангари. У таких закладах переселенцi мають право жити безплатно 90 днiв. Пiсля цього повиннi знайти житло, роботу. — Де працюють на новiй територiї? — Бiльшiсть переселенцiв — люди з вищою технiчною освiтою. Це фахiвцi металургiї, вугiльної промисловостi, наприклад iнженери. Також є невеликий вiдсоток тих, що працювали в банкiвськiй, медичнiй, освiтнiй сферi.

Не завжди їм щастить знайти роботу за фахом. Тому багато людей працює у сферi обслуговування — в ресторанах, супермаркетах. Там був лiкарем, а тут — масажист.

У 2015 — 2016 роках багато людей, якi переїхали, вiдкрили власну справу фактично “з нуля”, наприклад, заклади громадського харчування. — Роботу шукають охоче? — Загалом — нi. Те, що пропонують служби зайнятостi, пiдходить не всiм.

Навiть на державних посадах оплата працi на Донеччинi чи Луганщинi значно вища, нiж на аналогiчнiй роботi, наприклад, у Львовi.

Цьому пояснення нема. Шахтарi також отримували на Донбасi вищi зарплати. Тому iнколи для людей, якi приїхали з Донбасу, пропозицiї роботи й оплата здаються смiшними. — Як ставляться мiсцевi до переселенцiв? — У захiдних областях ставлення до нових людей дуже лояльне, добре сприймають їх у Полтавi, де таких близько 30 тисяч. У Житомирськiй, Сумськiй областi спiвчутливе ставлення. В iнших регiонах iз цим були проблеми. Адже на Одещину приїхало багато ромiв, їх вважають групою ризику.

А в Київськiй областi були випадки, коли переселенцi позаймали примiщення комунальної власностi, будинки вiдпочинку i вже четвертий рiк там живуть. У 2015-му були конфлiктнi ситуацiї мiж мiсцевими i переселенцями. Але це — в минулому. Скажу, що частково переселенцi повертаються в рiднi домiвки, однак багато таких, якi хочуть залишитися на новому мiсцi назавжди.

Юлiя ГОЛОДРИГА, Експрес

Читайте більше тут: ЛІКАРІ СКЛАЛИ ПЕРЕЛІК ПРОДУКТІВ, ЯКІ НЕ МОЖНА ВЖИВАТИ ПЕРЕД КОХАННЯМ

Джерело.

You cannot copy content of this page