Так вийшло, що Аллочка у 36 років залишилася зовсім одна у великій трикімнатній квартирі. А своєї сім’ї у зовсім непривабливої повненької жінки не було. Працювала Аллочка в районній бібліотеці, отримувала гроші, на одяг не вистачало, квартиру було запущено, років 15 без ремонту.
Одні штани, один розтягнутий светр.. Вона давно плюнула на своє похмуре життя.. так брела за інерцією.
Аллочка не думаючи дала оголошення на першому-ліпшому сайті. Кімнату відмила, як могла. І через пару днів вселився до неї неймовірний привабливий чорнявий молодий красень.
Він жив тихо, пізно приходив. Аллочка куховарила млинці з м’ясом і сиром, заварювала м’ятний чай і залишала частування на кухні. А коли мешканець приходив, зачинялася у своїй кімнаті, не заважала.
Якось Юра запросив Аллочку посидіти з ним за вечерею, розмовляли до опівночі. Потім потоваришували і вечеряли вже разом щовечора. З довгих вечірніх бесід Аллочка дізналася, що Юра працює лікарем у дитячій поліклініці, приїжджий з Львова… і перебуває у тривалих любовних стосунках із… якимось Олегом!!
Аллочка сприйняла цю інформацію майже байдуже, жодних ілюзій вона з приводу мешканця не мала.
Через рік Юрко викликав господиню на серйозну розмову:
– Розпишемося, Алла? Фіктивно. Прописка потрібна. Заплатити не можу – нічим.
Можемо з Валеркою ремонт зробити. Допоможи! Ну, проси, що хочеш!
– Дитину хочу, – прошепотіла не думаючи Аллочка.
– Домовилися, – засміявся Юрко.
Так і живуть ось уже 12 років у великій доглянутій квартирі затишна усміхнена Аллочка, одинадцятирічний Іван, його тато Юра та Олег – друг родини.
