Свята Клара (1193-1253) започаткувала жіночу спільноту св. Франциска, яка з часом отримала назву спільноти кларисок. Клара народилася в у Ассізі (Італія) в сім’ї шляхтича Фавароне ді Оффредуччо і його дружини Ортолани. Сім’я Клари була однією з найбагатших і впливових шляхетних сімей в Ассізі. Донна Ортолана, мати Клари, була дуже благочестивою жінкою, і брала участь в паломництвах до Риму, Сантьяґо-де-Компостела тадо Святої землі. Через багато років вона вступила до монастиря, заснованого її донькою.
Про дитячі роки Клари збереглось мало даних. Проте, згідно окремих свідчень, через складну політичну ситуацію в тогочасному Ассізі – частину дитинства вона провела у вигнанні в Перуджі – разом із матір’ю та молодшими сестрами Катериною і Беатріче, і повернулася до Ассізі лише у 1206 р.
Після повернення до Ассізі батьки висловили бажання видати Клару заміж – проте їй вдалося переконати їх почекати з планами на майбутнє. Доля Клари була іншою. Будинок її сім’ї в Ассізі став „першим монастирем”. Клара багато часу присвячувала молитві, постила, допомагала бідним, прокаженим.
Коли Клара досягла тринадцятирічного віку – вона познайомилася зі своїм відомим земляком – Франциском Ассізьким – і ця подія остаточно вирішила її долю. Враховуючи невеликі розміри Ассізі, Клара імовірно знала історію навернення Франциска і ту драматичну зміну, яка перетворила його з багатого і розпусного веселуна в смиренного юнака, що доглядав за прокаженимиі сам одягався в жебрацький одяг. Крім того, обидва перші послідовники Франциска, Руфіно і священик Сильвестр, були її двоюрідними братами.
Знайомство з Франциском та спостереження такої зміни справили глибоке враження на юну дівчину. У період Великого посту 1212 року Франциск виголосив ряд проповідей в соборі Сан-Руфіно в Ассізі, на яких була присутня Клара. Вона була глибоко зворушена його словами і остаточно прийняла рішення піти за Христом за прикладом Франциска.
За допомогою своєї тітки Клара організувала таємну зустріч із Франциском. Щоби уникнути будь-якого натяку на непристойність, Клара з’явилася на зустріч у супроводі близької родички Франциска Ассізького ж, який зазвичай взагалі уникав всілякого контакту з жінками, в тому числі зорового, супроводжував брат Філіп Високий. У ході зустрічі Клара розповіла Франциску про своє бажання присвятити життя Христу. Франциск порадив їй відкинути шляхи світу з його метушнею і зберігати своє тіло як храм для одного лише Бога.
Усвідомивши, що її бажання слідувати за Христом несумісне з проживанням під батьківським дахом і загрожує заміжжям, Клара вирішила втекти з дому. Вночі з 18 на 19 березня 1212 року у Вербну Неділю втікає з дому і йде до церковці Матері Божої Ангельської, де в присутності Франциска і братів, відрізає своє красиве волосся і зодягається в габіт – на знак своєї посвяти Богові.Франциск постановляє с. Клару помістити до монастиря Sant’Angelo di Prantzo, де жили сестри бенедиктинки.
Після цих подій до Клари долучилася її сестра Катерина, котра прийнявши габіт змінила своє ім’я на Аґна. Згодом за рішенням Франциска сестер переводять до Церкви св. Дам’яна. На прохання Франциска і Єпископа св. Клара переймає обов’язок керування спільнотою. Вона піклується про усіх сестер з материнською любов’ю, особливо про тих, котрі були поза границями Італії. Клара з усіх сил старалась бути для сестер взором молитви, живучи з милостині, а передусім з Божого промислу.
Під кінець свого життя Клара постановила написати устав для Убогих сестер, дивлячись на Устав Франциска. Клара отримала затвердження цього Уставу два дні перед своєю смертю 9 серпня 1253 р. Померла 11 серпня в оточенні сестер, тримаючи в руках власноручно написаний Устав. Після смерті відразу починається канонізаційний процес, який завершується проголошенням Клари святою.
Через два роки після смерті Клара була канонізована Папою Олександром IV.
Пізніше Папа Урбан IV проголошує св. Клару – покровителькою другого Чину св. Франциска.
Чому саме свята Клара стала покровителькою телебачення, телефону й телеграфу?
Згідно з переказами, кінець свого життя черниця Клара провела в Сан-Доміано. Здоров’я її було слабке – і вона не могла відвідувати Меси. Проте одна з різдвяних Служб чудесним чином транслювалася просто до її келії: те, що відбувалося в храмі – черниця бачила у себе на стіні. Пізніше цю «трансляцію» розцінили як прототип передачі зображень на відстані за допомогою сучасного ТБ. І у XX столітті святу Клару оголосили покровителькою телебачення.
До речі, нещодавно був створений веб-сайт в кращому з дев’ятисот монастирів, об’єднаних в римсько-католицький орден її імені. Про сайт подбали мешканці ірландського монастиря, що розташований на острові Монахинь неподалік від ірландського міста Голуей, в західній частині країни. А до Інтернету звернулися для того, щоб поділитися з рештою світу своїми переконаннями, повідати про скромні будні своєї чернечого життя. До цього моменту сестри спілкувалися тільки з відвідувачами монастиря, причому виключно через невелике віконце, оббите залізними прутами …
Молитва до св. Клари: Свята Кларо, покровителько телебачення як однієї зі складових засобів масової інформації, просимо тебе, заступайся у Бога за всіма працівниками телебачення,як державного, так і комерційного. Випроси для них потрібні благодаті, щоб вони виконували свої обов’язки гідно й відповідально.Пильнуй за тим, щоб інформаційні передачі надавали правдиву інформацію,
і щоб усі програми й фільми сприяли вихованню молодого покоління в дусі гуманних і християнських цінностей. Амінь.
Читайте також: Святий Ізидор – покровитель користувачів комп’ютерів та Інтернету
