fbpx
Дозвілля
Стараймося жити так, щоб потім не шкодувати за втраченим часом, який не розумно використовували, часом, який не повернемо, бо час – Безцінний

Найбільша проблема теперішнього суспільства це брак часу.

Не маємо часу на молитву.

Не маємо часу на спілкування.

Не маємо часу на відпочинок.

Не маємо часу сім’ю.

Не маємо часу на власну душу, яка є безсмертна.

Не маємо часу на життя.

Не маємо часу ні на що.

Знову й знову чуємо скрізь і всюди “нема часу “…

А хто сказав, що людина має все встигати? Всі кудись спішимо, біжимо, хочемо все мати, хочемо все знати. А чи воно нам це все потрібно?

Наш Творець створив нас вільними поза простором і часом, Він дав нам усе, щоб жити щасливо і насолоджуватися життям.

Це ми самі собі створили рамки обмеження, це ми у своїй душевні сліпоті утруднюємо собі життя і всім навколо себе, будуємо цивілізації, кордони, створюємо так звані права, встановлюємо закони. Але чи воно нам справі потрібно? Чи саме для цього нас покликав наш Творець?

Ми покликані, щоб жити в гармонії з самим собою, в першу чергу. Покликані, щоб жити в гармонії з іншими, в гармонії з цілим Всесвітом.

Так часто чуємо скрізь і всюди “нема часу “, “не встигаю”,  “не можу”. Оправдовуємо себе –  тепер всі так роблять, тепер всі так живуть, і я так хочу. А хто нам сказав, що люди мають бути всі однакові? Ми не роботи, яких програмують. Ми не тварини, які мають інстинкти, а не мають вільної волі. Ми вільні створіння.

Інколи виправдовуємо себе, що не маємо сили, не маємо здоров’я, не маємо можливості і т.д.  Так, можливо, це часто й правда. Проте, одне знаю напевно – ми всі маємо розум, що нам підказує, як правильно використати виділений нам час. При цьому часто забуваємо про душу, яка потребує уваги більше, ніж матеріальний світ і не докладаємо достатньо зусиль для  її спасіння.  А саме для цього нас покликав наш Творець. Він подарував кожному з нас час, не встановлюючи рамок чи кордонів, як цим часом розпоряджатися.

Тому, якби не було важко, стараймося жити так, щоб знайти час на молитву, на сім’ю, на друзів знайти час на відпочинок, знайти час на власну душу. Адже живемо лише один раз.

Живімо так, щоб коли будемо на схилі віку, ми не шкодували про те, що даремно прожили життя, даремно використали час, який не зможемо повернути, бо час – БЕЗЦІННИЙ!!!

Марія Мазурик, “Час безцінний”