Складний вибір чи вже без вибору? Мені 37 років, перший шлюб, у шлюбі 5 років. Шлюб пізній. До того багато працював, будував кар’єру. Дружина на рік молодша. Дітей із дружиною не нажили. Спершу не виходило, потім вона вже не захотіла. Сам я держслужбовець, дружина не працювала, зараз намагається організувати свій бізнес.
Півтора роки тому раптом почув від дружини, що їй потрібна свобода! Був шокований, поцікавився: свобода в чому?
Фінансова, особиста та інше. Думав, що зраджує, перевірив, начебто нікого немає. Запитав, як вона собі це уявляє. Відповідає, що їй все просто і зрозуміло. Хоче жити сама, своїм життям, від мене не залежати.
Причина? Чи не збіглися характерами, темпераментами, інтересами, захопленнями і т.д. Вона вважає, що чоловік і дружина повинні все робити разом, якщо бізнес то спільний, якщо інтереси то спільні, якщо захоплення, то ті самі.
Задаю питання: “А далі що?”. Пояснити до ладу не може. Продовжуємо жити у мене в квартирі, яку батьки подарували на весілля. Але живемо як у гуртожитку. Близькості немає вже рік. Дружина відмовляє, а ліворуч не ходжу. Розмовляємо лише щодо побутових проблем. Каже, що зараз трохи розкрутиться, будуть гроші на винаймання квартири і з’їде від мене. Займається своїми справами, а в мене на роботі все валиться з рук.
Взяв тиждень неоплачуваної відпустки, гадаю. Спочатку, хотів все різко обірвати, розлучитись і почати все спочатку. Але, охолонув, почав міркувати. Дружина з іншого міста. Тут у неї нічого і немає нікого. Надіслати назад до батьків? Провчити? Рука не піднімається. Видно занадто жалісливий став. Або почуття до неї ще не минули.
Я завжди був сімейним, незважаючи на те, що сам себе обслуговую, утримую будинок, ніколи не уявляв себе одним у домі. Мені хочеться нормальних стосунків. Хочу сім’ю. Дружина сім’ю не хоче. Принаймні зі мною.
Що порадите? Що робити?
