Дозвілля
Шуров: Я виступатиму в Росії, лише коли ми станемо цивілізованими сусідами

Музикант Дмитро Шуров або Pianoбой – один із тих артистів, котрі два роки тому свідомо відмовилися від концертів у Росії. За цей час він випустив кілька кліпів, альбом, почав активно гастролювати країною та виступив на багатьох вітчизняних фестивалях.

В інтерв’ю ТаблоID Дмитро розповів про те, що кардинально змінилося за ці два роки, чому він трішки заздрить Івану Дорну та не переймається через квоти на радіо, і за яких умов відновить концерти у Росії.

— Ми з вами зустрічалися рівно два роки тому, у листопаді 2014-го року. Тоді ми говорили про ситуацію в країні та про концерти у Росії. Що змінилося за цей час для вас як артиста?

— За ці два роки багато змінилося і у Pianoбоя, і в країні. Наче кажуть, що усі ці зміни незначні, але я думаю, що це не зовсім так. Навколо мене радикально змінилося майже усе. Люди, з якими я міг спілкуватися три-чотири роки тому, збожеволіли на ґрунті того, що відбувається, багато поїхали з країни. Оточення моє змінилося за ці два роки практично повністю. В якомусь сенсі ми вийшли на іншу сходинку, і дуже сильно оновилася вся команда. З багатьма людьми взагалі припинили спілкуватися. Люди на концертах стали іншими.

“Я бачу набагато більше здорового глузду в очах людей”

Багато людей визначилися у житті. Я трішки застав Радянський союз, дитинство раннє пройшло при ньому, і більшість моїх друзів такі самі. І ми всі – покоління таких “невизначенців”. І більшість цих людей, мені здається, за останні два роки все-таки визначилися, у якій реальності вони живуть. Чи хочуть вони перебувати у цьому замкненому та дуже локалізованому українському просторі. Тому що Україна може стати майже Радянським союзом, так само закритим, просто меншим за розміром. Або хочуть вони бути частиною чогось більшого – руху планетарного масштабу в культурному сенсі, в комерційному, у людському.

Хтось став вишиватниками конкретними, а дехто почав дуже багато працювати. Працювати над собою, покращувати простір навколо себе. Для якихось людей уся ця ситуація останніх двох років стала шоком, і вони закрилися. А хтось навпаки – дуже сильно розкрився. І, мабуть, завдяки цьому руху у дві різні сторони змінилася і творча складова, і гастрольне життя.

“Люди стали більше ходити на концерти, з’явилася купа українських гуртів. З’явився новий музичний рух. Чомусь завжди так виходить, що все це відбувається, коли у країні “дупа”, але це, мабуть, історична тенденція”

У нас цього року близько 100 концертів лише в Україні. І це для нас безпрецедентна кількість. Було дуже круто і продовжує бути дуже круто. Ми дуже задоволені. Тому що публіка стала більш свідомою. Тобто приходячи на концерт, ти розумієш, що не просто їх розважаєш, а між вами відбувається реальний діалог. Частково, це тому що Pianoбой став набагато відомішим проектом, і частково це пов’язано з тим що аудиторія за останні два-три роки сформувалася. Три роки тому вона була зовсім юна. Тепер ці підлітки, які сиділи у перших рядах, коли ми у Зеленому театрі презентували наш перший альбом, виросли і стали класними людьми. Виросла аудиторія, виросла якісно.

— Зараз дуже актуальне питання квот на радіостанціях. Я знаю, що з самого початку ви не підтримували цей закон, який у листопаді набув чинності. Деякі артисти кажуть, що тепер радіостанції замість того, щоб шукати нову музику, просто крутять постійно той самий “Океан Ельзи”. Що ви думаєте з цього приводу?

— Я не підтримував цей закон у тому вигляді, в якому він був розроблений і в тому, в якому він врешті почав діяти. Мені як творчій людині будь-які зміни, що обмежують автора – неприємні. З іншого боку – мені як автору, який живе в Україні і пише українською мовою в тому числі, це має бути на руку, бо теоретично моєї музики стане більше.

— Росія на даному етапі для вас закрита повністю?

— Зараз – закрита. Я не поїду туди з концертами через те, що це нібито два братських народи. Братськими вони більше ніколи не будуть, це очевидно. Я би хотів поїхати туди з концертами, коли це буде два цивілізовані сусіди, як Німеччина, Франція, Польща, Україна. Мені здається, політикам треба вийти на конструктив та припинити смерті. Поки цього не станеться, ми не поїдемо. А це не станеться скоро.

Мені дуже складно перебувати у ситуації, коли суспільство настільки сильно розколоте і в Україні, і в Росії. Адже в Росії є адекватні люди, а є люди, котрі здавалися адекватними, а виявилися зовсім не такими. Так і тут. Я в цьому плані трішки заздрю Вані Дорну, тому що він все-таки робить танцювальну музику, робить в першу чергу entertainment, не дуже заточений на словах, на меседжах, і його аудиторія зовсім інша, крім того, що вона масова. Ми дуже сильно основані на текстах, і у ситуації, що склалася, майже неможливо все це співати у Росії.

Читайте також: Як одесити доповнили білборди з образами на адресу Саакашвілі (фотофакт)

Джерело.

Реклама

Related Post

facebook