Наукові дослідження розвінчали міф про те, що сон – це пасивний стан. Під час нічного відпочинку в нашому організмі відбувається багато регенеративних процесів. Які процеси відбуваються в нашому організмі під час сну? Чи залежать вони від фаз?
Фази сну
Медицина сну розрізняє п’ять фаз сну: ява, стадія засинання, легкий сон, глибокий сон і фаза швидкого сну (REM). Разом ці п’ять фаз утворюють цикл сну, який триває від 90 до 100 хвилин. Незабаром після так званого швидкого сну настає коротке пробудження – багато людей його взагалі не помічають. Потім починається наступний цикл сну. Як правило, дорослі люди проходять від чотирьох до шести циклів за ніч.
Фаза швидкого сну або фаза REM
Під час фази швидкого сну відбуваються швидкі рухи очей. Тим часом м’язова напруга майже повністю спадає, кров’яний тиск підвищується, а дихання і серцебиття стають нерівномірними. Під час цієї фази сну мозок отримує майже вдвічі більше крові, ніж зазвичай, тому ця фаза в основному служить для регенерації центральної нервової системи. Під час цієї фази ми також бачимо сновидіння, але вони трапляються і в інших фазах.
Регенерація під час глибокого сну
Під час фази глибокого сну клітини оновлюються. Організм виробляє більшість білків, а також більшу частину добової кількості гормонів росту. Вони, в свою чергу, уможливлюють утворення спеціальних клітин імунної системи. З цієї причини ця фаза також розглядається як процес відновлення організму.
Досі вважалося, що регенерація організму відбувається лише під час цієї фази. Однак нещодавно вчені встановили, що виділення певних гормонів відбувається і під час засинання.
Підготовка до стану пробудження
Між другою і третьою годинами ночі утворення гормонів росту вщухає. Організм з підвищеною силою виробляє гормон стресу кортизол. Цей процес готує нас до активного стану пробудження. Протягом дня концентрація гормону стресу знову знижується. Вночі він майже не присутній у крові.
Скільки нам потрібно спати?
Наполеон потребував чотирьох годин сну на добу, а винахідник Томас Едісон – лише двох годин. Інші відомі постаті: Гете чи Вінстон Черчилль, однак, вважали за краще спати трохи довше – щонайменше дев’ять годин на добу.
Тож скільки нам потрібно спати? Це індивідуальна справа. Залежно від кількості необхідного сну розрізняють три типи людей: короткосплячі, нормально сплячі та довгосплячі. Останній групі потрібно більше дев’яти годин сну на добу. Протилежна крайність – короткосплячі. Для них достатньо навіть менше шести годин на день. Більшість людей, однак, потребують нормальної кількості сну. Для того, щоб відпочити, їм потрібно спати від шести з половиною до восьми годин на добу. До якої з цих груп належить кожен з нас, вже визначено генетично. Хоча такі фактори, як фізичний стан і вік, також відіграють важливу роль у потребі у сні. Дивує те, що тривалість кожного циклу однакова для всіх груп. Безумовно, короткосплячі сплять ефективніше. З іншого боку, люди, які довго сплять, часто відчувають себе менш відпочилими, незважаючи на багато годин у ліжку.
Тривалість сну також змінюється з віком. У другій половині життя люди вже потребують менше сну, ніж раніше. Сімдесятирічним, наприклад, потрібно лише п’ять-шість годин на день. Фаза глибокого сну також зникає з віком. Після сорока років ми вже не спимо так міцно, як раніше, можемо частіше прокидатися вночі і потребуємо певного часу, щоб знову заснути.
Одне можна сказати напевно: нестача сну шкідлива для здоров’я в довгостроковій перспективі. Тільки ті, хто спить достатньо довго, залишаються у формі і зміцнюють своє здоров’я.
Якість сну також важлива
Тривалість сну – це ще не все. На думку вчених, якість сну також дуже важлива. Але він не визначається тим, як ви почуваєтеся, коли прокидаєтеся. Натомість це залежить від фази сну, в якій ми прокидаємося. Коли когось вириває з глибокого сну будильник, він відчуває себе більш втомленим, ніж ті, кого будять з фази швидкого або повільного сну. Якість сну набагато більше впливає на нашу працездатність протягом дня і на те, наскільки добре ми відпочили.
Сови та жайворонки
Ви сова чи жайворонок? Нічний чи ранковий спосіб життя також (як і у випадку з тривалістю сну) генетично детермінований. Група людей, які ведуть ранковий спосіб життя, так звані “жайворонки”, без проблем встають з ліжка. Ці люди дуже ефективні в роботі до полудня, але ввечері швидше втомлюються. З іншого боку, сову важко витягнути з ліжка. Зазвичай лише близько полудня вони приходять до тями і оживають. Висока продуктивність часто з’являється лише ввечері. Ці схильності можуть стати проблемою, коли “совам” доводиться виконувати роль “жайворонків” у своєму робочому житті.
