Це свято – одне з найдавніших. З’явилося воно ще в Єрусалимській Церкві десь близько IV cтоліття. Згодом із Єрусалиму перейшло в інші Церкви.
У день Стрітення Господнього у храмах, за традицією, освячуються свічки. Традиція ця походить зі стародавнього звичаю влаштовувати в день Стрітення хід містом із запаленими світильниками (на зразок хресного ходу).
Потім з’явилося повір’я, що ці свічки охороняють житло навіть від удару блискавки.
Варто зазначити, справжня Стрітенська свічка має бути виготовлена з чистого бджолиного воску.
Головна сила свічки саме у щирій молитві людини до Бога. І тоді, як вважають віруючі люди, вона приносить мир і спокій у наші душі при життєвих негараздах.
Якщо молитися із запаленою Стрітенською свічкою, від її світла втікають злі духи і саме тому нею освячують помешкання, вона має силу відвертати або оберігати від стихійних лих, особливо громовиці. За це її часто так і називають – “громовиця”, або “громнича”.
Стрітенську свічку запалюють під час хвороби, також можна запалювати під час молитви та святкової трапези в особливі для людини дні: день народження, День ангела (іменини), великі церковні свята.
Якщо у вас залишився недопалок свічки, його варто віднести до церкви, а там знають, що з нею зробити.
Залишки освяченої свічки не повинні валятися у кутках.
Важливо що кожен раз на свято Стрітення потрібно освячувати нову свічку та користуватися нею протягом року. Не потрібно освячувати одну й ту саму, навіть якщо вона не була використана до кінця. Однак, це не магічна паличка, яка накопичує в собі енергію, щоб протистояти злим силам.
Кількість свічок може бути різною, бо все залежить від того, наскільки часто людина буде молитися.
