Сестра шість років чекала на пропозицію від хлопця, дочекалася. І так вона хотіла весілля, що зараз відривається по повній. Намагається організувати бал, кредит узяла. Шикарний зал орендувала, найкращого фотографа, дорогу сукню купила. Замовила дорогий шести ярусний торт в кондитерській.
І це все дуже круто, але вона начебто забула, яка у нас бідна сім’я. Пів нашої родини в кафе раз в рік ходять і то на весілля чи поминки. Живемо ми всі дуже бідно, і рахуємо кожну копійку. Ну, не для них таке свято робити.
Сестра навіть і не була на таких крутих весіллях, максимум у нас в селі в палатці. Де вона цього набралась?
Наші б органічніше в шашличку виглядали, а розкішне свято вони зіпсують: наїдяться, випють, прийдуть одягнені в одязі 20 річної давності. А сестра вирішила ще й зробити дрес код на весіллі, всі в червоному мають бути.
А наші родичі всі заб’ють на дрес-код 100%. Половина з них і слова такого не знає як дрес код.
Просто її зганьблять перед сім’єю нареченого. Наречений з дуже гарної родини, хоч сестру прийняли добре, але її родину не готові. Тому й так тягнули з весіллям.
І навіщо все це?
