Сестра напросилася пожити в моїй квартирі, а потім самовільно викинула мого кота. Він їй зачіпки на кофті поставив. Виставила її речі за поріг в той же день. Тепер вона дзвонить кожен день, просить вибачення і скиглить, але я її до себе більше не пущу.
Я сама родом з села, але після дев’ятого рвонула вступати до коледжу. Потім вийшла тут на роботу і осіла. Взяла собі квартиру в іпотеку, працюю, плачу за квартиру, без проблем. До останнього часу було без проблем.
Є у мене молодша сестра, яка після одинадцятого надумала вступати до нас в місто. Перший курс вона жила в гуртожитку, але занадто весело їй там жилося, тому вона завалила сесію і благополучно була відрахована. Батьки влаштували їй прочуханку, але на наступний рік змусили вступати заново. Відновитися з якихось причин не вийшло.
Батьки взагалі хотіли, щоб вона вчилася заочно, а весь інший час працювала в селищі, але сестра їх якось ублагала, щоб вступити на очне і жити у мене. Мене сістер переконувала два місяці, обіцяючи бути лапочкою, послушною-помічницею і взагалі не доставляти дискомфорту, аби я підтвердила батькам, що готова її взяти жити до себе.
Вмовила, я погодилася. Батьки видали мені суворі інструкції, погрозили сестрі пальцем і відбули. Перші два місяці сестра чесно виконувала свої обіцянки, а потім почала. То посуд після себе залишить, то на гулянку злиняє, мене не попередить, то ще щось утне.
Почали з нею сваритися. Кілька разів вона мене дратувала до того, що я готова була дзвонити і скаржитися батькам. Знаючи крутий татів характер, він би приїхав, забрав доньку додому і ніяке навчання їй більше не світило. Принаймні, за батьківські гроші. Ця причина сестру зупиняла на якийсь час.
Моє терпіння не безмежне. Я вже мовчу, що на час проживання у мене сестри довелося забути про особисте життя. Виховання не дозволяло призводити хлопця в будинок, де моя молодша сестра. Я розумію, що вона достатньо доросла і все про взаємини чоловіка і жінки знає, але мені було ніяково. Так що коли сестра починала чудити, мені дуже хотілося погладити її по голові табуретом.
Але останньою краплею, після якої я прогнала її з квартири, став кіт. Ще до приїзду до мене сестри я завела кота. підібрала його біля магазину з пошкодженою лапою і облізлою шерстю, виходила, він у мене і залишився. Жив кіт у мене вже три роки. Ласкавий хороший звір. Так, іноді міг почудити, але не кусав за ноги, не дряпався і не їв квіти. Максимум дер шпалери в туалеті. Все.
У сестри з котом спілкування відразу почалося напружено. Він відчував себе повноправним господарем, який може лежати там, де заманеться, коли я не бачу, то навіть на столі. А тут якась двонога почала його ганяти. Кіт, розумний, хай йому грець, почав цілеспрямовано валятися на її речах, намагаючись залишити більше шерсті. Сестра з криками його зганяла, але мотлошити не сміла, я їй категорично заборонила чіпати кота. Максимум – намочити кота з пирскавки.
Це передісторія. А ось історія – повертаюся я недавно з роботи, а кіт не біжить мене зустрічати. Я подумала, що його знову закрили в туалеті, але ні. пройшла по всій квартирі – немає кота. Сестра сидить спокійно нігті фарбує. Де, питаю, кіт?
А вона мені так спокійно відповідає, що виставила його за двері. Він ліг на її чорні речі, а коли вона почала його піднімати, то вчепився в них кігтями, залишивши на них зачіпки. Сестричка розізлидася і викинула його за двері.
Спочатку я пробіглася по під’їзду, покликала, вийшла на вулицю, там покликала – немає кота. Потім я повернулася в дім, зібрала шмотки сестри, які попалися під руку, виставила її валізу за поріг, а слідом виставила її. Вона була ошелешена, я часто обіцяла, але зробила вперше. Вважаю, що є за що.
Закрила за нею двері, на очах сльози, в голові купа варіантів, що з улюбленцем. А сестра в двері ломиться, грозить зателефонувати батькам. Але я сама подзвонила. Тим більше, мама у нас теж ще та кошатниця.
Загалом, мамі я все розповіла, поставила перед фактом, що у мене більше жити сестра не буде. Тому що дістала. Мама посварила, що могла б не виставляти за двері, але потім сказала, що зараз подзвонить своїй тітці, та дасть притулок племінниці. Попросила дати сестрі грошей на таксі до родички.
Я пережила кілька важких годин, але кіт знайшовся, його, виявляється, помітили сусіди і тимчасово поселили у себе. Сестра тепер живе у тітки, а там пані сувора, вона половину життя з зеками працювала, там не погуляєш. Вважаю, що я права. Сестра доросла людина, повинна була зрозуміти, що зробила не так. Але вона досі не зрозуміла. Сестра свято впевнена, що я проміняла її на кота, а що себе треба вести по-людськи навіть з котом, в її голову так і не прийшло.
Фото ілюстративне.
