fbpx

Сергієві відразу не сподобалася нова сусідка. По-перше, вона запаркувала свій мерседес на його паркувальне місце, а коли він зробив їй зауваження, вона сказала: — Було ваше, стало наше

Сергій приїжджав з роботи пізно і жодного разу не встиг випередити цю пані.

По-друге, у неї був такий тюнінг, який відразу видавав у ній жінку доволі невисоких моральних стандартів, так би мовити: довжелезні нарощені нігті, уста ,ніби щойно від рою бджіл втекла, вії, якими можна хмари подряпати. Ще й у татуюваннях вся.

Ну і по-третє, бездушна вона якась була, певно тільки про зовнішню красу та багатство й думала, а який там у неї внутрішній світ — можна було тільки здогадуватися.

Одного разу в грудні, коли дуже сильний снігопад раптово накрив місто, а снігоприбиральна техніка вся була кинута на вулицю, де живуть хіба що депутати, Сергій разом із рядом інших автомобілів застряг, і тому сильно запізнювався на роботу — перша машина при виїзді в’їхала в замет, і тепер чоловіки щосили орудували лопатами. Одне радувало, що татуйована панянка теж чекала, коли розблокують виїзд.

А сніг падав неабиякий, ще й вітер такий, що збиває з ніг. У таку погоду вдома б сидіти, а не на роботу в заторах тягнутися. Але Сергій не розумів одного— куди несе стареньких пенсіонерок в таку негоду. Одна з них сумно брела на іншому боці дороги, штовхаючи за собою візок, колеса якого грузли у свіжому снігу.

Невже не можна було вчора в магазин сходити? Або завтра? Того й гляди знесе стареньку черговим поривом вітру.

Так воно і вийшло. Не втримавшись на ногах, бабуся впала на бік, візок перекинувся і з нього щось посипалася в сніг. Поки роздратований Сергій роздумовував, що ж йому робити — кидати машину і йти на допомогу старенькій або ж рушати і, нарешті, їхати слідом за вже газуючим сусідом, який відкопав свою машину, відбулося незрозуміле.

Та сама нова сусідка з губами вийшла зі свого авто і на десяти сантиметрових підборах пішла у напрямку до старенької. Підняла її і почала збирати продукти у візок. Сергій так оторопів, що навіть забув, що потрібно їхати.

Ззаду йому вже щосили сигналили, а він дивився, мов зачарований на це диво — сусідка мало того, що допомогла бабусі, вона ще й почала її супроводжувати. Серце Сергія розтануло. Виявляється, за сумнівною зовнішньою оболонкою може ховатися несподівано яскрава серцевина.

Відтоді він завжди привітно вітався зі своєю сусідкою. Вона, як завжди, зарозуміло махала йому рукою, розчепіривши пальці з яскраво червоними нігтями. Але Сергія вже добре розумів, що за цим байдужим, пафосним виразом обличчя, ховалося добре, співчутливе серце.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page