Був ранок вихідного дня. За кухонним столом в двокімнатній квартирі сидить в майці Сергій Захарченко.
Чоловік середніх років, майже “свіжий”, і зовсім розлучений. Він дивиться на стіну на годинник. Магазин ще закритий. А випити треба. Спрага висушила все, немов цілу ніч їв пісок. Все, що залишилося з вечора злив у стакан все до краплі, і видихнув
Десятьма роками раніше. Сергій та Ірина одружилися відразу після школи. Вони вчилися в одному класі.
— Гірко! — вигукують гості на весіллі, — Гірко!
Молоді тішаться, а попереду їх чекає ціле життя сповнене любові і щастя. Через рік народилася донька Таня, а ще через три роки син Діма. Батькам довелося вчитися на заочному відділенні. Сім’ю годувати треба. Обоє закінчили один інститут, і працюють на одному підприємстві. Усюди разом: і вдома, і на роботі, і у відпустці.
Сім’я Захарченків дружна і щаслива. Розлучалися вони тільки під час відряджень чоловіка, а їздив він часто.
Сергій, як нормальний чоловік «не пропускав жодної спідниці». Самотніх жінок багато, і він всіх поспішав ощасливити. Так тривало доти, поки подруга дружини Валентина, що працювала в заводській їдальні, не застала Сергія з буфетницею Тетяною. Звичайно, що вона все розповіла Ірині. Та в сльози, а чоловік заперечує.
— Ти, що з глузду з’їхала, Іро? — сперечається чоловік, — Твоя подружка, щось плутає. То був не я. Точно не я. Це вона через заздрощі тобі наговорює.
Ледве заспокоїв. Буря вщухла. До наступного разу. Тепер уже дружина вистежила його і особисто переконалася, що подруга мала рацію. Ірина вже не лається і навіть не дорікає, а мовчить. Глянула на Сергія з усмішкою і заспокоїлася. Чоловік вирішив, що вона порозумнішала, змирилася, але ні.
Повертається якось чоловік з роботи додому, а там Ірина з електриком з ЖЕО. Демонстративно це зробила, навіть не ховалася.
— Ах, ти ж! — Сергій підскочив до електрика.
Всипав йому добряче. А якому чоловікові таке сподобається? Він коли стрибав у гречку й подумати не міг, що з ним вчинять так само. Сергій був до такого не готовий.
Шум, лемент. Сусіди викликали сто два. Дружина написала заяву на чоловіка. Все! З того дня їх сімейне життя «накрилося мідним тазом». А, як все гарно починалося.
Сергій переїхав жити до матері поки тривало розлучення і поділ майна. А майно було, та ще й яке. Він кілька років будував для сім’ї величезний будинок з басейном на березі річки. Кругом сосни, краса. Ну, скочив у гречку чоловік, та з ким не буває? Ну, і випивав часом, а як без цього? Хто ж знав, що дружина захоче розлучатися. Будинок майже добудований, але його довелося продати. Ірина з дітьми переїхала в нову трикімнатну квартиру, а чоловік залишився в їхній старій двокімнатній, плюс залишилися гроші за будинок.
Ще через кілька місяців Ірина вийшла заміж за свого начальника. Він, правда, на п’ятнадцять років старший за неї, однак виглядає досить таки не погано.
Так минали роки Сергія та Ірини нарізно. Сергій почав в чарчину заглядати, звільнився. Ірина знову розлучилася. Чи то чоловік не знайшов спільну мову з дітьми, чи то не схотів терпіти примхи норовливої дружини. Знову розлучення.
Минуло ще кілька років. Діти закінчили школу. З батьком підтримував стосунки тільки син Дмитро. Їхнє спілкування обмежувалося проханнями сина дати йому грошей і ночівлями у батька, коли мати пиляє.
— Що ж сталося цього разу? — запитує батько, — Для чого тобі гроші потрібні?
— Я хочу записатися на курси, — пояснює Діма, — Підготовчі, щоб вступити в університет. А поки у тебе поживу, добре? Мати дістала вже.
— Гаразд, живи, — погоджується Сергій, — Тільки за курси я сам тобі заплачу. Бо вийде, як минулого разу, коли у тебе хтось гроші відібрав по дорозі. Чи не відбирав?
Син невдоволено скривився. Сергій Юрійович на той час відкрив свою фірму і працював вдома. У перервах між випиванками, зробив у квартирі хороший ремонт. Почав влаштовувати особисте життя. Але, його знайомства тривали недовго. Як тільки він починав епопею з чаркою, жінки зникали. Син викликав спеціаліста, допомагав батькові повернутися до нормально життя. Так тривало з року в рік.
Нарешті, Сергій зустрів молоду, цікаву матір одиначку. Вона спочатку часто приходила і залишалася в квартирі Сергія: прибирала, готувала, прала. Потім привезла свої речі, і вони почали жити разом. Все йшло до одруження. З’їздили у відпустку на море.
Восени вирішили подати заяву в РАЦС. Тільки життя розпорядилося інакше.
Щоб відповідати молодій дружині, Сергій захопився новомодним препаратом. Схоже, не розрахував. Швидка не встигла.
Ми всі робимо помилки в житті. Думаємо: «Дрібниці! Я все виправлю, почну заново». Тільки, на жаль, не у всіх це виходить. Он, як у Захарченка не вийшло.
Фото ілюстративне.
