72-річний мисливець Олександр Степочкин потрапив в поле зору правоохоронців, коли, розплутуючи справу про збройний вимаганні, вони вийшли на слід господаря старої рушниці ТОЗ-34, що фігурував в матеріалах.
Як з’ясувалося, Степочкин виявився не єдиним власником зброї. Він же розповів поліцейським деякі деталі, які можливо допоможуть незабаром розкрити таємницю загибелі туристичної групи Ігоря Дятлова, пише інтернет-газета Znak.com.
За словами Степочкин, в 1981 році він виміняв рушницю у старого ханта, який за його власним визнанням брав участь в розправі над туристами.
Ханти – місцевий народ верхотуру, який вважав себе “господарями” навколишньої території і ревно оберігав від чужаків перевал, як священне місце. Коли ж студенти на чолі з Ігорем Дятловим проклали тут маршрут, вони випадково натрапили на печеру, де ханти влаштовували жертвоприношення. Там були складені золото, платина, хутро – все це, як розповів Степочкин представник корінного народу, і прибрали до рук непрохані гості.
Ось тільки піти далеко група Дятлова не змогла – ханти вистежили їх і вирішили вбити.
Вночі зробили дірку в наметі, і шамани запустили туди дурман якийсь. А ми з мисливцями оточили це все, і коли їм там погано стало, вони стали вискакувати з цих наметів. Ми їх всіх зловили і угробили всіх там », –
переказав Степочкин свердловським поліцейським одкровення учасника розправи над групою Дятлова.
На користь такої версії говорять зауваження правоохоронців: в справі Дятлова є вказівки на те, що представники одного з шаманських пологів відмовлялися шукати групу. Крім того, ці ханти плуталися у свідченнях і не могли пояснити, де вони були.
Але все ж і у цій історії є нестикування. Так, незрозуміло, куди поділися награбовані священні предмети? Адже при загиблих студентів не було нічого знайдено. Крім того, їх знайомі розповідали про високі моральні принципи туристів: вони б просто так не зазіхнули на чуже добро.
Цікава деталь і з приводу «священного місця». Імовірно, що туристи натрапили на Ушмінскую печеру, яка і справді у Ханти була шанованою. Археологи знаходили і знаходять там релігійні предмети і останки тварин. Але, щоб туди спуститися, необхідно спеціальне спорядження, якого у групи Дятлова, звичайно ж не було.
Викликає сумнів і те, що миролюбні ханти нападуть на туристів. Можливо, навіть група Дятлова випадково натрапила на печеру, але навряд чи б вони забрали те, що належить місцевим жителям (враховуючи, як уважні вони були до культурних цінностей корінних народів, студенти навіть вчили місцеву мову).
Фахівці припускали, що вбивство групи Дятлова було ритуальним – на користь цього говорив характер травм у однієї зі студенток, у деяких були спотворені особи, вирізані частини тіл і ін. Але офіційного пояснення цим дивним деталей немає.
Раніше вже звучала версія про напад жителів на туристів. Коли в 1959 році на перевалі знайшли дев’ять чоловік з ознаками насильницької смерті, були допитані шамани, але всі вони відмовлялися від свідчень. Правда, слідчих бентежило, що туристи були знайдені один від одного на далекій відстані. Виходить, що їх не вбили в наметі.
Поки ж основною залишається версія, що в ніч з 1 на 2 лютого 1959 року в Уральських горах зійшла лавина, яка накрила собою намет і згубила кілька людей. Решта в темряві і в холоді розбрелися по території і загинули від обмороження і нападів тварин.
Проте, в офіційному висновку написано, що загибель групи Дятлова сталася через вплив «стихійної сили, подолати яку люди були не в змозі». Так що і версія, розказана мисливцем, повинна пройти перевірку і отримати шанс на існування.
Читайте також: РОЗГУЛ ЗЛОЧИННОСТІ У КИЄВІ: ЧОЛОВІКА ВБИЛИ ПРОСТО У ПІД’ЇЗДІ (ВІДЕО)
