Вони одружилися не через велике кохання, а через здоровий глузд.
Ігор — завзятий любитель вечірок, чесно сказав, що не має бажання змінювати звички. Настю Перепілку, яку ніжно називали Курочкою, це не збентежило. А можливість зберегти прізвисько, ставши в шлюбі квочечкою, здалася хорошим знаком.
Пішли діти, один за другим з невеликою різницею у віці. Старшому сину не подобалося збільшення в сімействі, тому він оголосив батькам:
– Ніякий брат мені не потрібен, — і пішов перевіряти іграшковий арсенал, готуючись до протистояння з конкурентом. Батьки посміялися, але після того, як він від слів перейшов до справи, побігли до психолога.
– Буває, — філософськи зауважив той і барвисто описав можливі перспективи. Курочка схопилася за голову і зайнялася пробудженням братської любові, ні на хвилину не залишаючи дитину без нагляду.
Додаткове навантаження разом з «плановими» проблемами не залишали часу на чоловіка, який насолоджувався свободою і вседозволеністю. Його частенькі карткові посиденьки Настю вже напружували, але Ігор тільки промовляв:
– Я попереджав, ти погодилася! Гроші приношу, сім’ю утримую, чого тобі ще треба?
Вона замовкала, а коло обіг: будинок-школа-робота допомагав не помічати, що випиває він більше, а приходить додому вже не пізно вночі, а на світанку.
Одного разу Настя прокинулася тому, що був вже майже ранок. І почула, як Ігор дуже емоційно розмовляє по телефону. Слів не розібрала, але по тону було ясно, що співрозмовник — жінка. Дочекавшись закінчення розмови, вийшла на кухню. Чоловік, побачивши її, дещо зніяковів і хутко пішов до ванної кімнати, залишивши за собою шлейф чужих парфумів. Сліз у Курочки не було. Тільки втома і відчай…
Вона присіла перед збільшувальним люстерком, пристосованим для макіяжу. На неї дивилася немолода, втомлена жінка. Настя запитала у свого відображення:
– Як тобі 20 років сімейного життя? Випиває, розважається, гуляє…
Посиділа ще трохи, поринувши у роздуми. Школа дітей змінилася студентством. Сама вона писала кандидатську. Ігор — депутат в міністерстві, як і раніше був головним годувальником сім’ї.
Зітхнувши, вона продовжила:
– Сама ти хлопчиків не витягнеш: їм потрібно довчитися, допомогти стати на ноги. І дисертацію зобов’язана захистити — для самооцінки, заробітку, поваги дітей. Так, що розлучення зараз — недозволена розкіш. Тому запам’ятай: ти не маєш ні чоловіка, ні проблем, що з ним пов’язані. Зате у тебе є джерело доходу, яке дозволить досягти задумане.
Напевно, це було правильне рішення, тому що доля допомогла цьому здійснитися. Бідолашна Курочка незабаром поступилася місцем поважної публічної особистості, викладачеві і доценту Анастасії Миколаївні.
Не цікавлячись таємним життям чоловіка, вона відпочивала разом з ним, їздила в закордонні вояжі. Не заважаючи йому випивати, не бігла і рятувати, коли після тижня веселого життя бешкетник ледь відходив. З холодністю, що вражає вже дорослих синів, вона відсторонено спостерігала одужання, не намагаючись їх полегшувати. Спочатку, не витримали пасії чоловіка, до яких він приповзав відновлювати душевну рівновагу. Потім, коли почало підводити здоров’я, не витримав і він сам. Ігоря ніхто не виховував, не примушував, не вмовляв, але в якийсь момент, здивувавши сім’ю, яка поставила хрест на пенсіонерові-чарколюбові, він заявив:
– Від завтра кидаю пити.
Рідні не повірили, але він дійсно перестав пити. Відразу і назавжди. Через декілька років така ж доля спіткала паління…
Сьогодні ніхто вже не побачить в зразковому чоловікові колишнього гульвісу. Разом із дружиною він їздить на природу, ходить в театри і виховує онуків. Ї
м дістався чудовий дідусь, про якого бабуся незрозуміло говорить:
– Моє пенсійне щастя!
Фото ілюстративне.
