fbpx
Без рубрики
Родичі чоловіка сіли мені на шию, я не хочу руйнувати сім’ю через когось, але й жити ось так я не можу

Родичі чоловіка сіли мені на шию

Ми із чоловіком разом 6 років. Є дитина (3 роки). Чоловіка люблю і він мене. Він сирота, але проблема у його родичах, які протягом 6 років втручаються у наше життя, а чоловік на це уваги не звертає. Не закриває їм рота, а навпаки, коли мені хтось хамить і я відповідаю (я дуже стримана людина, ніколи не втручаюся в чуже життя), він робить мене у сварці винною, навіть якщо почала не я.

Живемо ми з його сестрою, її сином підлітком та її чоловіком. До них ми жили з мамою цієї сестри (це двоюрідна сестра, мама її взяла опіку над чоловіком, коли померли його батьки, і всі гроші, які отримувала, витрачала на себе). Але вона померла, з нею ніхто спільну мову знайти не міг, була дуже прискіплива. Вона перед смертю лежала місяць, я допомагала, як могла з однорічною дитиною на руках її дивитися. Тоді сестра чоловіка з нами не мешкала і навіть не прийшла.

Вже два місяці, як вона живе з нами, до переїзду її стосунки були хороші, тепер часом вона дорікає мені, що я мала дивитися за її маму. Сьогодні посварилися, бо чоловік сказав, що хоче переїхати жити до моїх батьків до іншого міста. Мої батьки чоловіка дуже люблять, і він їх теж. Так ця сестра влаштувала скандал, що я хочу, щоб він поїхав від них. Що він під підбором, і багато що наговорила, без причини. Я не розумію, чому все проти, щоб чоловік виїхав із цього будинку?

Чесно, всі 6 років я намагалася порозумітися з його ріднею, але все одно я погана. Коли на мене кричать, я відповідаю, але чоловік вважає, що можна не зважати. Чоловік, коли ми у батьків, виявляє більше турботи, та він сам не поганий, гроші в будинок приносить, все мені та дитині. Крім одного, він не хоче переїжджати з цього будинку.

Я вже не знаю, що його там тримає. І завжди робить мене винною. Мені прикро, що якби ніхто не втручався, ми були б щасливі. Я знаю, що він любить  дитини і мене, і я його люблю. Але він ніколи не захищає мене, а родичі вже сіли на шию.

Як мені бути? Я не хочу руйнувати сім’ю через когось, але й жити ось так я не можу. Зараз після сварки ми приїхали до моїх батьків у гості. Чоловіка ще з роботи звільнили, я прошу його, щоб він знайшов тут щось, а він не хоче. Туди повертатись не хочу. Вже не можу, хоч і кохаю його.

Як вчинити?

You cannot copy content of this page