fbpx

Психологи назвали 6 найсильніших страхів будь-якої жінки

У різному віці жінок турбують різні страхи. Але якщо в першій половині життя ці страхи так чи інакше стосуються інших людей – чоловіків або дитини, то у другій-жінка, зустрічається сама з собою. Вона проводить ревізію того, як прожила половину життя і думає, як буде жити наступну, враховуючи, що ця половина може бути коротше. І ця зустріч самої з собою лякає більше ніж, всі страхи, пов’язані з чоловіком.

1. Страх виглядати непривабливо

Але давайте по порядку. В юності ми стурбовані пошуком партнера і виконанням біологічної програми продовження роду. У зв’язку з цим, відчуваємо страх чи достатньо ми привабливі, щоб чоловіка знайти. Саме тому молоді жінки так сильно стурбовані зовнішністю. Красива я настільки, щоб він зі мною познайомився? Чи не товста я, інакше мене ніхто не захоче? Чоловікам подобаються довговолосі блондинки, значить, відрощую волосся і фарбую їх в білий колір.

2. Страх не зустріти любов

Крім того, в юності ми всі, і хлопці, і дівчата, фантазуємо про деяку ідеальну любов. Про те, що вона буває один раз і на все життя. Відповідно переживаємо страх ніколи її не знайти. Через це або навішуємо ярлик «кохання всього мого життя» практично на першого зустрічного. Або ж дивимося на хороші, теплі стосунки через призму великої ідеальної любові, не знаходимо в них ознак такої, і, знецінюємо то що маємо. Розлучаємося і гарячково кидаємося в новий пошук.

3. Страх втратити чоловіка

У зрілому віці, чоловік, як правило, знайдений. Шлюб укладений, діти народжені. Жінка зустрічається зі страхом втратити чоловіка. Для багатьох розлучення сприймається як невдача, ознака того, що ти не змогла відразу вибрати гідного чоловіка. Або ти не змогла побудувати (утримати) відносини. Тому жінки щосили «працюють» над відносинами і над собою у відносинах. Тільки б стати краще, красивіше, миліше, щоб чоловік не пішов до іншої жінки. Або просто чоловік не пішов. Цей страх штовхає жінок на перевірку телефонів, установку в них програм стеження – в загальному, на тотальний контроль за чоловіком.

4. Страх за дітей

Так само жінка відчуває страх за дітей. Не просто, щоб дитина була здорова, розвивався і робила уроки. Божевільна динаміка нашого світу, яка особливо відчувається в мегаполісах, піднімає з дна душі дикий страх безпеки дитини. Цей страх теж викликає бажання тотального контролю. Бо тільки ілюзія контролю жінки за життям чоловіка і дитини дає їй відчуття безпеки і стабільності.

5. Страх не встигнути

Ті, хто не вийшов заміж і не народив, після 30-ти, відчувають, що біологічний годинник не просто цокають, вони б’ють набат. Крім того, суспільство дбайливо тисне «пора, пора, всі вже заміжні, а ти ще ні». Таку жінку нокаутує не те, що страх, жах, що вона не встигне. Цей жах змушує жінок або вийти заміж за першого-ліпшого, або народити, аби тільки не запізнитися. Але після 30-ти страх не встигнути обтяжується ще й страхом власної неповноцінності – раз я не вийшла заміж до 34 років, значить зі мною щось не так. І це відчуття «зі мною щось не так» викликає у жінки помилкове бажання знизити планку вимог до партнера до повної відсутності.

6. Страх віку

До 50-ти років жінка зустрічається з острахом віку. Як би вона добре і молодо не виглядала, яка б здорова вона не була, жінка все одно відчуває, що старіння є незворотнім. І цей страх старості зустрічає жінку саму з собою. Вона проводить ревізію своїх минулих здобутків- кар’єри, шлюбу, дітей. Вона прощається з фантазіями про вічну любов і вірність. Приймає факт, що не все вже можливо виправити або змінити. Не все почати спочатку. І підбиває баланс- з чим вона залишиться, коли стане старою. Цей страх віку, страх старості дуже глибокий, екзистенціальний. Жінкам, яким пощастило до цього віку вибудувати хороші, міцні відносини з чоловіком він дається легше – чоловік стає і компаньйоном, і підтримкою при переході в старість. Жінки ж, у яких чоловіка немає, або вони зберігали відносини з ним тільки через страх розлучення, розуміють наскільки це безглуздо – половину життя вони витратили на пошук і утримання чоловіка, а він, виявляється, не потрібен або утримували вони не того. Діти, заради яких жінка жила раніше, теж виросли і їм вже не потрібна мама. Або потрібна, але тільки в якості няньки, домробітниці, бабусі, але чи готова жінка залишити тільки в це в своєму житті після 50 років?

Як вибудувати відносини зі своїм віком так, щоб не впадати в крайності- не ставати бабусею завчасно, але і не загравати з віком настільки, щоб змагатися в екстравагантності з 15-ти річними – ось завдання середини життя.

Як боротися зі страхами?

До мене дуже часто звертаються жінки близько 30-ти років, які перебувають в відверто непідходящих відносинах і які часто самі це розуміють. У таких, де чоловік або використовує її, або не поважає, або має залежності. Але просять вони не розлучитися, а допомогти їм зберегти відносини. Тому що заміж пора. Тому що однією залишитися страшно. Навіть страшніше, ніж бути поруч з непідходящим чоловіком. І я їх розумію. Страхи залишитися їй одній і необхідність постійно виправдовуватися в цьому перед суспільством сильніше, ніж всі доводи розуму. Колись і я була такою ж. На свій 30-й день народження я ридала і вила білугою про те, що заміж не вийшла і мені вже 30-ть і життя моє скінчилося.

Зараз я розумію, що прожити життя і не знайти себе набагато страшніше, ніж не зустріти чоловіка. Думаю навіть більше- якщо ти так і зустрів себе, то і чоловіка ти теж не зустрінеш. Просто тому, що ти не знаєш, кого тобі шукати. Тому що ти не знаєш себе. Зупиніться на хвилину в цій нескінченній гонитві за самцями. Запитайте себе чого ви хочете насправді. Скажіть собі, що ви все встигнете. Страх хоч і дає багато енергії на дії, але часто ці дії помилкові, це як стрілянина наосліп. Стріляйте прицільно. Життя у вас тільки одне.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page