Зібрались якось побалакати Минуле, Сьогодення та Майбутнє. Слово за словом — почали сперечатись, хто з них важливіший.
– Слухайте, без мене людини просто не було б, про що ми сперечаємося? У минулому живуть її найдорожчі спогади, і в ньому так безпечно, тому що вже нічого поганого не станеться, залишилися лише чудові моменти. Тож я в її житті — головне, — Минуле самовпевнено хмикнуло.
– І що? А як ви собі уявляєте людину без майбутнього? Яка різниця, що вона колись робила? Та все життя людини спрямоване вперед, вона навчається і працює, щоб прийти до мене, – заявило Майбутнє.
Сьогодення спокійно спостерігало, як жваво сперечаються ці двоє. Нарешті йому набридло, і воно почало розмову:
– Ви обидвоє в чомусь маєте рацію, але зовсім забули про головне. Тебе, Минуле, у житті людини вже немає. А тебе, Майбутнє, у неї ще не має. Ви — лише її думки та емоції. А живе вона лише тут і зараз. В Теперішньому.