Християни східного обряду 14 жовтня відзначають одне з найбільш шанованих свят – Покрова Пресвятої Богородиці.
За легендою, у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу Константинополь. Жителі міста в гарячій молитві звернулись до Богородиці з проханням про порятунок. Богородиця з’явилася перед людьми та вкрила їх своїм покровом, зробивши невидимими для ворога. Як вказують деякі джерела, вражений Аскольд та його дружинники прийняли хрещення та стали християнами.
“Покрова накриває траву листям, землю – снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем”. В українських селах до цих пір дотримуються давньої народної традиції грати весілля після Покрови. До Покрови завершувався період сватання і приготування до весіль, який починався після першої Пречистої.
Дівчата, яким набридло бути незаміжніми, молилися: “Свята мати, Покрівонько, покрий мені головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою”, “Мати-Покрівонько, покрий Матір сиру Землю і мене молоду”.
У Карпатській Україні до Покрови поверталися всі пастуші отари з полонин і завершували останню мандрівку чумаки.
Для того, щоб усі члени сім’ї були здоровими, на Покрову старша господиня брала вишитого рушника, що був над іконою Богородиці, і розвішувала його над вхідними дверима.
В цей день кожен віруючий повинен звернутися з молитвою до Пресвятої Богородиці, просячи у неї міцного здоров’я, допомоги, підтримки і захисту, а також сприяння в сімейному житті і, звичайно ж, кохання. Прийнято вважати, що протягом усього року Богородиця оберігає прохача, покриваючи його безпосередньо своїм покровом.
14 жовтня дівчина, яка хоче вийти заміж, повинна прийти в церкву до початку святкового богослужіння, поставити свічку біля ікони Покрови Пресвятої Богородиці та попросити її про швидке заміжжя і щасливе сімейне життя. Сімейні пари можуть прийти на свято до храму, для того щоб також помолитися про милосердя та заступництво Матері Божої.
Читайте також: “Вшануй героя”: син загuблого бійця АTО знявся у зворушливому ролику до Дня Захисника України
Напередодні Покрови дівчата ворожили: пекли маленький житній хлібець і разом з пучком льону несли в стодолу, примовляючи: “Суджений мій, миленький мій, приходь сьогодні до стодоли, на роботу подивися, з віконця покажися”. Дівчата, залишивши льон і хліб, йшли додому до світанку, а після ранкової церковної служби потай давали з’їсти житній хліб вподобаному хлопцю, а лляну нитку залишали в його кишені. І якщо задумане вдавалося, то хлопець обов’язково відповідав взаємністю.
У народній свідомості Покрова Пресвятої Богородиці і з’єдналася з першим сніговим покривом землі: вважається, що сніг, що випав на Покрову, володіє особливою силою. Якщо вмитися ним, можна примножити красу, зберегти молодість.
Ще один ритуал, здійснюваний на Покрову, – розпалювання багаття, в яке не можна було класти дрова: лише сухий мох. В цей день потрібно наділяти дарами бідних і сиріт, а також обкурювати хати димом від палаючих гілочок яблуні або вишні – для благополуччя та удачі.
Як у будь-релігійне свято, на Покрову не можна робити серйозну господарську роботу, а також виконувати багато домашніх обов’язків: будувати, копати, прибирати, прати, шити, в’язати, прасувати. Якщо ж все-таки з’являються невідкладні справи, їх потрібно виконувати сумлінно, “у правді і простоті”. У свято Покрови не можна лихословити, сваритися з людьми, вживати алкoгольні напої, бажано навіть не готувати щось серйозне до пізнього вечора.
Вважається, що на Покрову не можна позичати гроші, а ще не можна відмовляти сватам – по прикметі, дівчина, яка відмовила сватам на Покрову, ще роки три не буде ніким просватаною.
