Сьогодні на 63-му році життя пішов з життя письменник, публіцист і журналіст Юрій Пригорницький.

Про це повідомив журналіст Тарас Марусик на Facebook, пише bukvoid

Життя – майже як мить.

Не можу сказати, що ми були близькими приятелями. Але й далекими не були, хоча могли не бачитися роками, живучи в одному місті. Іноді навіть забувалося, що ми вже були на “ти”, і починали наново… Не пригадую, коли познайомилися, але активно спілкувалися десь із початку 2000-х років, коли друкувався у редагованій ним газеті.

Десь місяців зо два тому випадково зустрілися між входом у метро “Хрещатик” і “Макдональдсом”. Кожен ішов у своїх справах. “Зачепилися” за мою передачу на 1-у каналі національного радіо “Лекторій” про три мовні законопроекти, яку він уважно слухав. А я поцікавився його нинішньою роботою-творчістю. Оскільки ми давно не бачилися, я запропонував йому, якщо є трохи часу, зайти у “Здоровенькі були” випити кави. Юрій відповів, що з великою охотою, і сам хотів про це сказати, але думав, що я можу не мати часу. Дуже був делікатною людиною.

За кавою сиділи довгенько, багато чого одне одному розповіли. Він показав мені останні свої книжки – власну “Таємниця школи № 63: Правда і брехня гібридної війни. Нотатки на полях боїв” і редаговані (був редактором з “вищої ліги”). При цьому вибачливо зронив, що, на жаль, не має зайвого примірника, щоб подарувати.

А наприкінці запитав мене делікатно, чи не хотів би я дати інтерв´ю “Літературній Україні” на ту ж мовну тему. Я погодився – і через якийсь час інтерв´ю вийшло. Юрій дуже переживав, що велика частина не вмістилася, подзвонив і спробував вибачатися. Я його зупинив і попросив не перейматися такими речами.
З великим сумом дізнався сьогодні, що письменник, публіцист і журналіст Юрій Пригорницький не дожив кілька днів до свого 63-річчя.

Подзвонила його дружина, з якою я не був знайомий, і за відновленим у “хмарі” списком номерів (бо його телефон загубився) вона телефонувала його телефонним співрозмовникам.

Прощання з Юрієм Пригорницьким – завтра, у день його народження, на Байковому цвинтарі біля крематорію об 11-ій годині. Пам´ять про нього буде обов´язково світлою”.

Читайте також:ВІЗОВИЙ РЕЖИМ УКРАЇНИ З РОСІЄЮ: З’ЯВИЛИСЯ НОВІ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

Реклама

Related Post