Обідав Петро в одній і тій же їдальні. Він добре знав всіх відвідувачів і міг багато про них розповісти, починаючи від зимового і літнього гардеробу і закінчуючи їхніми гастрономічними уподобаннями. Тому він відразу помітив її — чудову незнайомку. Вона пливла поміж столиками немов янгол, і він не міг відвести від неї очей. Петро закохався — не перший раз у житті, але востаннє, в цьому він був абсолютно впевнений.
На п’ятий день спостереження за незнайомкою Петро наважився до неї підійти.
— Дозвольте приєднатися?
Незнайомка ліниво підвела погляд на його голову і сказала:
— Вибачте, я вважаю за краще обідати на самоті.
«Це все через мою лисину, — в розпачі подумав він, — вона здогадалася!».
Петро страждав три тижні. Потім він відпустив вуса, купив круту бейсболку і пішов знайомитися вдруге.
— Дозвольте приєднатися?
Незнайомка знову глянула на його голову і ввічливо відповіла:
— Вибачте, та я вважаю за краще обідати на одинці.
«Знову розкусила, — зрозумів він, — ну нічого, подивимося, хто кого!».
Петро пішов в магазин і купив шикарну перуку — продавчиня запевняла, що й рідна мати не зрозуміє, що це не його волосся. Однак, довелося поголити голову на лисо — під перукою волосся пріло так, що сил немає.
Для третьої спроби він купив нову сорочку і навіть взяв до рота ментолову жуйку.
— Дозвольте приєднатися?
Незнайомка ліниво ковзнула поглядом по його голові, і, вибачившись, знову сказала:
— Вибачте, я вважаю за краще обідати на самоті.
Петро зрозумів, що більше він такого не витримає. І наступного дня пересів в інший бік залу, подалі від прекрасної незнайомки. Співробітники не мама — відразу здогадалися, що у нього перука, і вкупі з новою рожевою сорочкою стали підозрювати його в переході до іншого табору. Довелося Петру викинути перуку і ходити як є — лисим.
Дарина вже два місяці ходила в одну і ту ж їдальню. Там були смачні котлетки і пиріжки з курагою. Однак, до неї постійно чіплялися якісь дивні незнайомці, але вона їх легко відшивала.
У той день вона, як завжди, попивала компот і доїдала свій пиріжок з курагою, коли побачила в протилежному боці залу чоловіка своєї мрії — вилитий Брюс Вілліс! Його шикарна лисина так і манила своєю мужністю і сміливістю. Даша встала, підійшла до чоловіка і запитала:
— Дозвольте приєднатися?
Фото ілюстративне.
