Накопичувальний рівень пенсійної системи, як припускають експерти, наступного року так і не запрацює. На українських пенсіонерів чекає наступного року “осучаснення” пенсій, а платити ЄСВ хочуть зобов’язати всіх працюючих.
Наступного року, як заявляють в уряді, в Україні може запрацювати накопичувальний рівень пенсійної системи. Так, крім Єдиного соціального внеску (ЄСВ), українцям віком до 35 років доведеться платити додатковий внесок – на персональний пенсійний рахунок. Щоправда, як говорять експерти, нововведення наступного року так і не запрацює. Крім цього, на українців чекають і інші зміни, серед яких “осучаснення” пенсій, збільшення мінімальної суми ЄСВ та можливий перегляд віку виходу на пенсію для тих, хто не набрав мінімального страхового стажу.
Чому накопичувальна система може так і не запрацювати
Українці на заслуженому відпочинку отримують не менше 1247 гривень, наступного року, згідно з проектом бюджету на наступний рік, мінімальна сума зросте до 1400 гривень. Однак навіть після всіх надбавок частина пенсіонерів залишиться за межею бідності, а Пенсійний фонд – з “дірою” в бюджеті – 145 мільярдів гривень за підсумками цього року. Чиновники впевнені: щоб пенсіонери отримували більше, українці, які працюють, повинні вивести свої зарплати з “тіні” і сумлінно сплачувати податки.
В Україні діє солідарна система пенсійного забезпечення. Працюючі українці платять податок до Пенсійного фонду – єдиний соціальний внесок (ЄСВ). За рахунок цих коштів забезпечують сучасних пенсіонерів.
Рівні пенсійної системи:
Солідарна система (діє зараз). З цих коштів нараховуються пенсії
Накопичувальна система (планують запустити). Частина внеску накопичуватиметься на індивідуальному пенсійному рахунку
Накопичувальна добровільна система (недержавні пенсійні фонди)
Уряд планує запустити другий рівень системи – накопичувальний. Крім ЄСВ, українцям доведеться платити ще один податок. Ці кошти акумулюватимуться на персональному рахунку. Як каже віце-прем’єр Павло Розенко, нова система почне працювати вже наступного року, відповідний закон вже знаходиться в Раді.
“Наша позиція щодо реформування пенсійної системи в Україні зараз є принциповою, а введення накопичувальної системи пенсійних виплат – це наш пріоритет”, – зазначив Розенко.
Сучасних пенсіонерів реформа не торкнеться, проте всім українцям віком до 35 років доведеться 2017-го додатково платити 2%, а 2022-го – 7%. Українці старші 35, але молодші 55 років можуть добровільно приєднатися до накопичувальної системи і виплачувати внески.
Експерт у сфері пенсійного забезпечення Галина Третьякова впевнена: накопичені кошти “на пенсію” “працюватимуть” на економіку України. “Мій аргумент на користь накопичувальної системи дуже простий. Якщо працює солідарна система, щоб забезпечити коефіцієнт заміщення 0,6 , працюючому поколінню потрібно відраховувати 32-36% від заробітної плати. А для того щоб забезпечити такий же коефіцієнт заміщення при накопичувальній системі потрібно платити 0,12-0,17% від зарплати. Ми пропонуємо залишити солідарну систему і ввести накопичувальну поки що на маленьких рівнях”, – вважає Галина Третьякова.
Щоправда, думку Третьякової поділяють не всі її колеги. Старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко переконана: на цей момент немає сенсу запускати накопичувальну систему, більш того, експерт впевнена, що жодної можливості зробити це наступного року немає.
“Звичайно, не запуститься. Це виключено. І в меморандумі, які підписували наші керівники країни з МВФ, написано, що Україна поки що утримається від накопичувального рівня. У нас в законі другий рівень прописаний давно, але там немає жодних дат. У законопроектах були дати, але законопроекти так і залишилися законопроектами. Були заяви, що наступного року накопичувальний рівень запуститься, більше ніхто про це не згадує. Я вже не кажу, що там має бути підготовча робота, створена інфраструктура, повинен бути сформований накопичувальний рівень “, – розповідає Лідія Ткаченко.
На думку експерта, Україні взагалі не варто запускати обов’язковий накопичувальний рівень пенсійної системи, а замість цього потрібно задуматися про те, щоб розвивати недержавні пенсійні фонди. “Проблема другого рівня, чому МВФ не рекомендував його вводити, – щоб держава не брала на себе додаткові зобов’язання”, – розповідає Ткаченко. Якщо другий рівень буде запроваджено, державному накопичувальному фонду доведеться не тільки акумулювати кошти, а й інвестувати їх в економіку для того, щоб примножувати заощадження українців, інакше їх просто “з’їсть” інфляція.
В інтерв’ю заступник голови Пенсійного Фонду Микола Шамбір також припустив, що запустити накопичувальний рівень пенсійної системи наступного року не вдасться.
“У Верховній Раді є законопроект, який говорить про запровадження накопичувальної системи з липня 2017 року. Звичайно, він був поданий вже давно. Однозначно можна сказати, що від прийняття рішення про запуск накопичувальної системи до самого запуску повинно пройти близько року. Тому якщо ми вже знаходимося в листопаді, напевно, наступного року це не вийде. Крім того, є певні умови, які також потрібно виконати.
Зокрема, як я вже сказав, за солідарною системою. Тому говорити, що можна з місця в кар’єр – і відразу запускати накопичувальну систему, напевно, недоцільно. Але в середній перспективі – 2-3 роки про це, я гадаю, можна говорити”, – вважає чиновник.
Як і кому підвищать пенсії і що ще чекає на українців
Наступного року, крім індексації пенсій на 10,1%, що передбачена в проекті бюджету, на українців чекає “осучаснення”. Пенсії планують підвищити в середньому на 300 гривень п’яти мільйонам українців, уточнює віце-прем’єр-міністр Павло Розенко.
“Детально розповісти не можу, тому що рішення ще не прийнято. Але що таке осучаснення пенсій? Це і є, по суті, рішення тієї основної проблеми, коли пенсія новопризначена набагато вища за пенсії старих пенсіонерів. Осучаснення передбачає підводити “старі пенсії” до нових. Яким чином це вийде зробити – відразу або поетапно – це питання ще обговорюється”, – розповів Микола Шамбір.
При цьому, як зазначив чиновник, осучаснюватимуть пенсії за допомогою зміни показника середньої зарплати, який враховується при розрахунку пенсій. “Якщо ми говоримо про те, що за рік у нас призначається близько 450-500 нових пенсій, то звичайно, всі ті, які були призначені до початку 2016 року, вже відстають від новопризначених пенсій. Якщо у нас 12 млн пенсіонерів, ви можете порахувати , скільки нам потрібно осучаснювати. Зрозуміло, що у кожного пенсіонера індивідуально. Зрозуміло, що якщо осучаснення робитимуться, то робитимуться по кожному пенсіонеру, залежно від заробітної плати та стажу. Зрозуміло, що при осучасненні не всі отримають підвищення, тому що іноді за рахунок різних доплат пенсія виходить більшою, ніж буде при осучасненні. Таке теж є”, – розповідає заступник голови Пенсійного фонду.
Лідія Ткаченко зазначає: також наступного року кількість платників ЄСВ може збільшитися. Зараз цей податок не платять аграрії, деякі підприємці, нотаріуси. При цьому, на думку експерта, істотного результату це не дасть – дефіцит у Пенсійному Фонді залишиться. “Навіть якщо змусять платити мінімальний внесок ЄСВ, додаткові кошти там зберуться, але не дуже великі. А всім же їм доведеться платити як мінімум мінімальну пенсію. Щось це дасть, це потрібно робити, це нормальний крок”, – вважає експерт.
Крім того, обговорюється можливість збільшити пенсійний вік для тих українців, яким не вистачає страхового стажу. Нагадаємо, наразі чоловікам для пенсії за віком необхідно працювати як мінімум 35 років, а жінкам – 30. Тим, кому, наприклад, не вистачає два роки стажу, доведеться виходити на пенсію не в 60, а 62 роки.
Ще одне рішення, яке вплине на пенсійну систему – підвищення мінімалки вдвічі. Так, українцям з першого січня 2017 року вдвічі піднімуть мінімальну зарплату. Разом з зарплатами виростуть і відрахування до Пенсійного фонду. За словами міністра соціальної політики, 40% всіх платників ЄСВ декларують мінімальну зарплату 1600 гривень, з неї і платять внески. Уже наступного року сума податку разом із зарплатою для українців на мінімалки зросте вдвічі. За рахунок цього надходження до ПФ збільшаться майже на 15 мільярдів гривень.
“Ці цифри вже є в поданому до Верховної Ради проекті Закону про державний бюджет на наступний рік. За підрахунками, така цифра становить 14,8 млрд. Це кошти, які планується отримати від підвищення мінімальної заробітної плати. Але я хочу відразу сказати, що передбачається не лінійне підвищення заробітної плати – змінюється її структура”, – розповідає Микола Шамбір.
Читайте також: Бракує стажу – купи. Влада пропонує платити за вихід на пенсію