Дозвілля
Микола стрибнув у машину. «Зараз ще нити почне, а йому не подобається, коли хтось плаче. Це псує настрій, а настрій у нього зараз має бути просто відмінний. Ліза все забула. І те, що збиралася подавати на розлучення, і те, що застала його вдома з коханкою, і навіть те, що в неї є грошенята, якими тепер користуватиметься він. Сьогодні ввечері виліт з Олечкою — з тією самою, з якою їх застукала дружина. А як повертатися?»
— Нічого не розумію, нічого не пам’ятаю, — Ліза зупинилася біля машини, обернулася до
Дозвілля
Поки він намагався подрімати хвилин п’ятнадцять, його хлопці, близнюки, вирішили випробувати на його пальці, як мишоловка защипується. Перевірили. Коля підскочив майже до стелі, а донька, добра дівчинка, у цей момент на диван сковорідку з сирими яйцями поставила — хотіла в тата запитати, чому вона їх положила, а вони в яєшню не перетворюються. Мало того, що на спині тепер круглий і синій відбиток сковорідки, так ще й сорочку самому прати довелося, щоб Любка не бачила, як він із дітьми не впорався
Кожну останню п’ятницю місяця чоловіки отримували зарплату. Так було заведено в колгоспі. Баби товпилися
Дозвілля
— Твоя невістка скоро прозорою стане, вітром її здуватиме! — вигукувала мені у слухавку сваха Галина. — На мою Юлечку вже страшно глянути. Вона сорок ледве важить. Зате твій Тарас скоро в двері не влазитиме, обличчя сите, задоволене
— Твоя невістка скоро прозорою стане, вітром її здуватиме! — вигукувала мені у слухавку
Дозвілля
— Сонь, а ти ці судочки миєш, чи у вас води в домі нема? Ти ж десь у селі живеш, – Усі реготали, а дівчина лише міцніше притиснула до себе свій маленький контейнер з їжею
— Сину, так не буває, розумієш? Не буває. — А я кажу — буває.
Дозвілля
Пес рвонув поперед неї. Вона ледь встигала за ним. Недалеко від будинку, за кущами, Дік спинився й почав гавкати так, наче з’їхав з глузду. — Та що ж там таке? Маша розсунула кущі й кинулася вперед. На мокрій землі лежала жінка. Одяг її був брудним, і незнайомка не подавала ознак життя
Марія з посмішкою слухала переливи пташиного співу. Вона дуже любила бродити лісом саме рано-вранці.
Дозвілля
Як тільки я дізналася, що в квартирі Оксана поселила і свого Дениса, моє серце тьохнуло, і не дарма. Річ в тім, що дочка навіть не спитала нашого з батьком дозволу. А по-друге, цей хлопчина безробітний мрійник. Мало чого, затягне доню в боргову яму зі своїми вічними стартапами. І ви знаєте, моє чуття мене не підвело. У неділю Оксана приїхала додому вся в сльозах. Я не знаю, що тепер з цим всім робити
Як тільки я дізналася, що в квартирі Оксана поселила і свого Дениса, моє серце
Дозвілля
Після того, як мій батько дуже голосно посперечався зі сватами, теща заборонила Світлані приходити до моїх батьків навіть на великі родинні свята. Зазвичай я їздив до своїх рідних сам, або ж брав із собою нашого сина. Проте теща вважала, що має право з’являтися на нашому порозі без жодного попередження і в будь-яку хвилину контролювати наше життя
Після того, як мій батько дуже голосно посперечався зі сватами, теща заборонила Світлані приходити
Дозвілля
Сину та його дружині я віддала ключі від власної просторої квартири, а сама перебралася доживати віку в напівпорожню хату в село. Я змушена була починати все з чистого аркуша, бо терпіти таку зневагу від найближчих людей більше не мала сили
Сину та його дружині я віддала ключі від власної просторої квартири, а сама перебралася
Дозвілля
Для свекрів я була простою дівчиною з провінції, яка випадково вполювала “золотого хлопчика”. Коли ж з’ясувалося, що я не можу подарувати їм нащадка, свекруха тріумфувала: — Бідність і “пуста ваза”— це занадто великий тягар для нашої родини, Лесю. І саме тоді я знайшла в його телефоні ім’я тієї, яка, на їхню думку, мала все це виправити
Для свекрів я була простою дівчиною з провінції, яка випадково вполювала “золотого хлопчика”. Коли
Дозвілля
Я з трепетом дістав квитки, а моя дружина натомість поклала на стіл список будівельних матеріалів для Світлани. — Твій круїз може почекати, Геннадію. Дах нашої доньки — ні, — сказала вона, і в її очах я побачив, як наша спільна мрія поступається місцем обов’язку
Я з трепетом дістав квитки на лайнер, а моя дружина натомість поклала на стіл

You cannot copy content of this page